РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкт досліджень
Протягом листопада 2002 - грудня 2005 року нами комплексно обстежено 256 хворих різного віку - від 18 до 78 років, з відсутністю кардіоваскулярної патології, з наявністю АГ і/або ІХС. Не включались у дослідження пацієнти, які потребували термінової госпіталізації за життєвими показами та проведення невідкладної терапії, а також з аневризмою ЧА та серцевою недостатністю IIБ-III стадій. Усім хворим проводилось ретельне клінічне і лабораторно-інструментальне обстеження, консультації спеціалістів: невропатолога, хірурга, ЛОР, уролога, ендокринолога, офтальмолога.
Віково-статеву характеристику вибірки обстежених осіб надано в табл. 2.1:
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених осіб за статтю і віком
Вік (роки)СтатьВСЬОГОчоловічажіночаАбс.%Абс.%Абс.%Від 18 до 293630,8%3223,0%6826,6%Від 30 до 392319,7%2618,7%4919,1%Від 40 до 493025,6%3726,6%6726,2%Від 50 до 5986,8%1913,7%2710,5%Від 60 до 691412,0%1913,7%3312,9%Від 70 до 7865,1%64,3%124,7%ВСЬОГО:11745,7%13954,3%256100%
Виходячи з табл. 2.1, в роботі представлені пацієнти різних вікових груп, у яких абсолютна і відносна кількість осіб чоловічої і жіночої статі була приблизно однаковою. Виняток становить віковий діапазон 50-59 років, де переважання жіночої статі можна пояснити більш швидким прогресуванням соматичної патології у клімактеричному періоді життя. Також дещо більше у вибірці обстежених осіб представлені пацієнти молодого і середнього віку. Це можна пояснити тим, що у похилому і старечому віці частіше зустрічались важкі захворювання серця і судин, які потребували невідкладної допомоги і термінової госпіталізації, не становлячи об'єкт даного дослідження. По друге, частина пацієнтів молодого віку звернулись за медичною допомогою з приводу патології репродуктивної системи і планування сім'ї.
На основі загальноприйнятих критеріїв [27, 92, 206] у 78 хворих (30,5%) діагностована кардіоваскулярна патологія: у 43 пацієнтів (16,8%) - ІХС (стенокардія, постінфарктний кардіосклероз), у 53 (20,7%) - АГ. У 58 хворих (22,7%) діагностовано некоронарогенні захворювання серця, а у 125 пацієнтів (48,8%) зазначених хвороб не виявлено.
Усі обстежені нами пацієнти згруповані наступним чином (табл. 2.2):
Таблиця 2.2
Клінічні групи пацієнтів за наявністю і характером кардіологічної патології
№ групиНаявність і характер патології серцево-судинної системиКількість обстеженихЧастка від загальної кількостіIВідсутність кардіологічної патології (група контролю)12548,8%IIНекоронарогенні захворювання серця (група порівняння)5320,7%IIIАртеріальні гіпертензії (АГ)3513,7%IVІшемічна хвороба серця (ІХС)259,8%VПоєднання ІХС та АГ187,0% Всі обстежені контрольної групи не відмічали скарг, пов'язаних із серцево-судинною системою (за виключенням кардіалгій при синдромі вегетативної дисфункції), артеріальний тиск не перевищував 140/90 мм.рт.ст., електрокардіографічні та ехокардіоскопічні ознаки патології серця були відсутні. Проби з фізичним навантаженням були негативні, за даними холтерівського моніторування ЕКГ протягом доби ознак ішемії міокарда не виявлено. У цієї категорії осіб діагностовано нейроциркуляторну дистонію (синдром вегетативної дисфункції) - у 33 хворих (12,9%), іншу соматичну патологію: травного тракту (гастродуоденіти, жовчнокам'яна хвороба, гепатити), дихальної системи (хронічні бронхіти, пневмонії), нирок (пієлонефрити, сечокам'яна хвороба), крові (анемії), неревматичні артрити, захворювання репродуктивної системи, тощо.
Протокол обстеження хворих на некоронарогенні захворювання серця включав такі діагностичні заходи:
* загальний і біохімічний аналіз крові проведений у всіх хворих цієї групи;
* ЕКГ-обстеження та ехокардіоскопія у кожного пацієнта;
* рентгенографія органів грудної клітки - у 13 хворих, для верифікації і диференційної діагностики кардіомегалій;
* імунологічне дослідження крові - у 45 хворих;
* добове моніторування ЕКГ - у 10 хворих, для виявлення епізодів аритмій.
Структура вибірки некоронарогенних захворювань серця переважно характеризувалась міокардитами легкого ступеня важкості та вогнищевим кардіофіброзом (постміокардитичним). Середнього ступеня важкості міокардит виявлений нами у двох пацієнтів, а ексудативні перикардити з незначною кількістю ексудату - у чотирьох хворих. У семи пацієнтів діагностовано набуті вади серцевих клапанів - мітрального та аортального.
Таким чином, загальним для обстежених осіб цієї групи було пряме ураження структур серця, тобто не опосередковане через зміни артеріальної стінки. Це супроводжувалось серцевою недостатністю 0-IIA стадій і не потребувало стаціонарного лікування.
Протокол обстеження хворих на АГ був дотриманий у всіх пацієнтів і включав такі заходи:
* вимірювання артеріального тиску на обох руках, за потреби - на обох ногах (вік до 45 р.), аускультація серця, судин шиї і точок проекції aa. renalis;
* загальний аналіз крові та сечі, аналіз сечі за Нечипоренком;
* біохімічне дослідження крові;
* ЕКГ, ехокардіоскопія і сонографічне дослідження нирок, огляд очного дна.
Ультразвукове дослідження надниркових залоз здійснено у 10 хворих.
Вибірка хворих на АГ характеризувалась переважанням гіпертонічної хвороби II ст (у 42 випадках). У чотирьох пацієнтів нами діагностовано гіпертонічну хворобу I ст, а у трьох - III ст (транзиторна ішемічна атака в анамнезі, постінфарктний кардіосклероз). Симптоматичні артеріальні гіпертензії нами виявлені у чотирьох хворих: при феохромоцитомі лівого наднирника (один випадок), ренопаренхіматозна гіпертензія на тлі хронічного пієлонефриту (два випадки) і церебральна артеріальна гіпертензія (остеохондроз шийного відділу хребта, вертебро-базилярна недостатність - один випадок). Таким чином, загальною характеристикою цієї категорії осіб була наявність хронічного впливу підвищеного артеріального тиску на стан серця і судин.
Обстеження хворих