РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Було обстежено 138 хворих в віці від 38 до 77 років: 85 жінок, 53 чоловіка із гіпертонічною хворобою І та ІІ стадій і 10 практично здорових осіб.
До включення в дослідження та після лікування хворим проводили стандартне загальноклінічне дослідження, яке включало: огляд, загальний аналіз крові та сечі, біохімічні аналізи крові, ЕКГ, ЕхоКГ. Окрім того визначали стан толерантності до глюкози за допомогою орального глюкозотолерантного тесту та показники ліпідного спектру крові, рівень сечової кислоти, деякі показники стану системи гемостаза, морфофункціонального стану еритроцитів та стан процесів вільнорадикального окислення ліпідів.
Верифікацію гіпертонічної хвороби та стадій її розвитку проводили на підставі поглибленого клініко - анамнестичного та лабораторно - інструментального (електрокардіографічного, ехокардіографічного та рентгенологічного досліджень) з використанням критеріїв, рекомендованих Українським товариством кардіологів, комітетом експертів ВООЗ, Міжнародним товариством гіпертензії (1993 з доповненням від 1996 року) та наказом МОЗ України від 30.12.92 №206 "Про заходи щодо поліпшення якості кардіологічної допомоги населенню України" та додатками до наказу.
Так, з метою покращення діагностики гіпертонічної хвороби нами був проведений наступний обсяг досліджень:
- вимірювання артеріального тиску на обох руках, протягом доби;
- вимірювання артеріального тиску на ногах ( у осіб віком до 45 років);
- аускультація серця і судин шиї, в паравертебральних точках, що відповідає V - XII ребрам, а також в точках проекції ниркових артерій;
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- аналіз сечі за Нечипоренко;
- визначення в крові вмісту калію, натрію, креатиніну, цукру, холестерину та його вміст у ліпопротеїнах різних класів;
- ЕКГ;
- офтальмоскопічне дослідження очного дна;
- ехокардіографія.
Для виключення симптоматичного характеру артеріальної гіпертензії нами були проведені додаткові дослідження при необхідності:
- визначення добової протеїнурії;
- ультразвукове дослідження нирок та наднирників;
- комп?ютерна томографія наднирників.
Скарги хворих, що частіше зустрічались: підвищення артеріального тиску, головний біль, біль та перебої в роботі серця, запаморочення, зниження зору, метеочутливість. У хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії виявлені ураження органів - мішеней. У частини хворих визначались порушення ритму та провідності у вигляді блокади гілок лівої ніжки п. Гіса та поодиноких екстрасистол. Із загальної кількості обстежених було 61 із супутнім: ІХС. Дифузний атеросклероз аорти. Кардіосклероз. СН І ст.
Під час збору анамнезу проводилась оцінка наявності та вираженості факторів ризику серцево - судинних захворювань:
Під час ехокардіографічного дослідження визначали: кінцевий систолічний та діастолічний об?єми, фракцію викиду, ударний об?єм, хвилинний об?єм, товщину задньої стінки лівого шлуночка та міжшлуночкової перетинки. У багатьох пацієнтів під час дослідження зареєстровано локальні порушення скоротливості міокарда в ділянці задньої стінки лівого шлуночка, ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, фракція викиду була практично незміненою.
В результаті ЕКГ-дослідження були виявлені ознаки гіпертрофії лівого шлуночка: глибокий S в V1 та V2 , збільшення амплітуди зубця R в лівих грудних відведеннях (V5, V6 ), зміщення електричної вісі серця вліво
Характеристика обстежених хворих в залежності від віку наведена у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на гіпертонічну хворобу за віком
група
обсте
женихЗрілого віку
І періоду зрілості
(30-44)%Зрілого віку ІІ періоду зрілості
(45-59)%похилого віку
(50-75)% Хворі на ГХ3122,56244,94532,6 Як свідчать дані, наведені у таблиці, більшість обстежених хворих були зрілого ( 62, або 44,9% ) або похилого (45, або 32,6%) віку.
В зв?язку з тим, що при проведенні розрахунків достовірної різниці між групами хворих зрілого віку І та ІІ періоду зрілості не спостерігалось, ми дозволили собі цих хворих об?єднати в одну групу - зрілого віку.
Аналіз обстежених у залежності від тривалості перебігу ГХ показав, що тривалість захворювання до 5 років спостерігалася у 53,6% - 74 хворих, від 5 до 10 років - у 32,6% - 45, більш за 10 років - у 12,3% - 17 хворих.
Хворі за показниками артеріального тиску були розподілені таким чином: ГХ ІІ стадії- у 89,9% (124 обстежених), ГХ І стадії - у 10,1% (14 обстежених).
В дослідження не включено хворих на ГХ ІІІ стадії, з ожирінням, цукровим діабетом, порушенням функціонального стану печінки.
При формуванні контрольних груп для етапних досліджень здорові особи підбиралися таким чином, щоб середній вік по групі статистично вірогідно не відрізнявся від середнього віку хворих і відповідав їм у розподілі за статтю. Всього обстежено було 10 здорових осіб.
Хворим всіх вікових категорій проводилась програма немедикаментозного лікування, яка включала наступні рекомендації щодо:
- зменшення маси тіла при її надлишку;
- збільшення аеробної фізичної активності;
- обмеження вживання натрію до 6 г кухонної солі на добу:
- відмови від паління;
- зменшення вживання насичених жирів та холестерину;
- обмеження вживання алкоголю;
- психоемоційного розвантаження.
Для реалізації мети нашого дослідження хворим проводилась монотерапія еналаприлом малеатом (едніт), та терапія еднітом і сорбогелем. Частина хворих отримувала препарати різних фармакологічних груп: діуретики, бета - адреноблокатори, антагоністи кальцію. Монотерапія еднітом хворим проводилась в дозі 5 - 20 мг на добу (1 -2 рази, в залежності від стадії ГХ), в середній терапевтичній дозі 10,5?0,50 мг. Групі хворих, яким призначався комплекс лікування, що включав едніт та сорбогель, призначали за наступною схемою: едніт в добовій дозі 5-20 мг на добу ( в залежності від важкості перебігу гіпертонічної хвороби та динаміки АТ) о 700 та 1