Ви є тут

Ефективність інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань у літніх хворих із стабільною стенокардією напруги І та ІІ функціональних класів

Автор: 
Іщук Вадим Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003677
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика обстежених
Для вирішення поставлених завдань до і після курсу гіпоксичних тренувань обстежено 115 осіб віком 60-74 роки. З них 50 практично здорових людей та 65 хворих на ІХС (табл. 2.1). Серед практично здорових - 35 осіб отримували курс ІНГТ у звичайному режимі, 15 інших склали контрольну групу й проходили імітований курс ІНГТ (дихання тільки атмосферним повітрям). У 45-ти хворих ІНГТ проводили на тлі базової терапії, 20 хворих отримували тільки базову терапію та імітовані ІНГТ.
Таблиця 2.1
Розподіл груп обстежених
ГрупиВік,
роки СтатьЗагальна кількість чоловічажіноча Здорові, реальні ІНГТ60-741520 35Здорові, імітовані ІНГТ (контроль)60-7478 15Хворі на ІХС, реальні ІНГТ та базова терапія60-742718 45Хворі на ІХС, імітовані ІНГТ та базова терапія (контроль)60-74119 20
Клінічне дослідження проводили відповідно до законодавства України і принципів Гельсинської Декларації з прав людини. Рішення про участь у дослідженні пацієнти виносили добровільно. Будь-якої миті кожен пацієнт міг перервати участь у дослідженні без пояснення причини, що не відбивалось на його подальшому лікуванні. Факт участі пацієнта в дослідженні був конфіденційним. Програма дослідження, інформація для пацієнта і форми інформованої згоди на участь у дослідженні розглянули на засіданні комітету з медичної етики ДУ "Інститут геронтології АМН України" (протокол № 1 від 18.01.05), де ухвалили позитивне рішення щодо проведення дисертаційного дослідження. Свою згоду на участь у клінічному дослідженні пацієнт підтверджував підписом у спеціальній формі письмової угоди.
Добір потенційних учасників досліджень проводили на підставі аналізу амбулаторних карт та історій хвороби, ретельного вивчення анамнезу, а також даних клінічних, інструментальних і лабораторних обстежень. При зборі анамнезу особливу увагу спрямовано на виявлення захворювань, наявність яких могла вплинути на результати дослідження (хвороби ССС, крові, ендокринні порушення, онкопатологія, хронічні та гострі захворювання нирок, патологія дихальної і гепатобіліарної системи). У минулому 54 обстежених виконували, переважно, розумову, 61 - фізичну працю. Всі літні люди перебували під наглядом у групах тривалого спостереження ДУ "Інститут геронтології АМН України".
Усім обстежуваним зробили запис ЕКГ у 12 загальноприйнятих відведеннях, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Для діагностики або спростування ІХС проведено велоергометрію (ВЕМ). У комплекс лабораторних досліджень увійшли: загальний аналіз крові, визначення рівня глюкози крові, протромбінового індексу, білірубіну й активності трансаміназ, рівня сечовини, креатиніну та ліпідів. За показаннями індивідуально проводили додаткові клінічні й лабораторні дослідження.
При доборі практично здорових людей за допомогою клінічних та інструментальних методів спростовували органічні захворювання серцево-судинної, дихальної, нервової, ендокринної та інших систем. Добір, обстеження та проведення ІНГТ проводили в клініці ДУ "Інститут геронтології АМН України". У групу практично здорових літніх людей взяли чоловіків та жінок, які за станом здоров'я відповідали віковим нормативам, розробленим в ДУ "Інститут геронтології АМН України". Скарги у здорових літніх людей практично були відсутні. Іноді нарікали на незначну втомлюваність, ослаблення пам'яті на поточні події, незначні болі в суглобах ніг і поперековому відділі хребта при ходьбі, ослаблення слуху й зору, задишку при значному фізичному навантаженні. При проведенні ВЕМ на висоті субмаксимального навантаження ішемічних змін ЕКГ не виявляли. Осіб, у яких проба з фізичним навантаженням припинялась унаслідок появи втоми чи надмірної реакції АТ (підвищення систолічного АТ вище за 230 мм рт. ст.) до досягнення субмаксимальної ЧСС, до дослідження не залучали.
Усі літні люди стандартно харчувалися, перебували на вільному режимі без зміни звичайного рівня щоденної фізичної активності. Під час перебування в клініці вони отримували курс масажу та фітотерапії.
Таблиця 2.2
Канадська класифікація стабільної стенокардії напруги
ФККлінічна характеристика1Звичайна фізична активність (ходьба, підіймання сходами) не викликає стенокардії. Стенокардія виникає тільки при вираженій, швидкій або тривалій фізичній активності під час роботи або активного відпочинку2Невелике зниження фізичної активності. Стенокардія виникає при швидкій ходьбі або швидкому підійманні сходами, ходьбі в гору, ходьбі або підійманні сходами після їжі, в холодну, вітряну погоду, після емоційного стресу, незабаром після пробудження. Хворий може пройти в звичайному темпі понад 2 квартали і може підійнятися більш ніж на 1 поверх звичайних сходів3Виражене зниження фізичної активності. Стенокардія виникає при ходьбі в звичайному темпі менш ніж через 2 квартали або при підійманні на 1 поверх4Неможливість виконати будь-яку фізичну активність без виникнення болю або дискомфорту. Напади стенокардії можуть виникати в спокої
Функціональний клас стабільної стенокардії напруги визначали за критеріями канадської класифікації [101] (табл. 2.2), а також рекомендацій, що їх розроблено для оцінювання толерантності до фізичного навантаження у хворих літнього віку (табл. 2.3) [51].
Таблиця 2.3
Потужність граничного навантаження та споживання кисню в чоловіків та жінок старших вікових груп залежно від функціонального класу стабільної стенокардії напруги [51]
ПоказникиСтатьВік, рокиФункціональний класІІІІІІIVПотужність навантаження, Вт/кгчоловіча60-69> 1,130,76-1,130,39-0,75< 0,38жіноча> 0,870,59-0,870,30-0,58< 0,29чоловіча70-79> 0,870,59-0,870,30-0,58< 0,29жіноча> 0,710,48-0,710,25-0,47< 0,24Споживання кисню,
мл?хв-1?кг-1чоловіча60-69> 22,014,4-22,07,4-14,3< 7,3жіноча> 17,411,7-17,45,9-11,6< 5,8чоловіча70-79> 19,913,3-19,96,7-13,2< 6,6жіноча> 16,210,9-16,25,5-10,8< 5