РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих.
У дослідження було включено 91 пацієнт з ІХС, стенокардією напруги ІІ - ІІІ функціональніх класів у віці від 36 до 69 років (середній вік - 58,7±12,4 роки), з них 21 жінка (23,1%), решта - 70 осіб (76,9%) - чоловіки. Загальний стаж ішемічної хвороби серця склав біля 3 років (3,1±0,9 років). У 17 (14,1%) пацієнтів спостерігалася стабільна стенокардія напруги ІІІ функціонального класу, у 74 (61,2%) - стабільна стенокардія напруги ІІ функціонального класу. Перед включенням в дослідження хворі лише епізодично приймали антиангінальні засоби, а 24 особи взагалі не одержували ніяких препаратів. За 3 дні до початку дослідження всім пацієнтам було відмінено медикаментозну терапію (період відмивання).
Пацієнти були розподілені на три групи.
У І групу увійшли 30 осіб з ІХС, стабільною стенокардією напруги ІІ - ІІІ функціональних класів, котрі один раз на добу приймали антагоніст повільних кальцієвих каналів "Норваск" (1 таблетка містить 10мг амлодіпіна бесілату) у дозі 5 мг на добу. Серед обстежених 7 були жінками (23,3%), решта - 23 особи - чоловіками (76,7%).
До ІІ групи надійшла 31 особа з ІХС, стабільною стенокардією напруги ІІ - ІІІ функціональних класів, котрі на період обстеження не приймали антиангінальних засобів. Серед обстежених було 9 жінок (29,0%) та 22 чоловіка (71%)
У ІІІ групу увійшли хворі на ІХС, стабільну стенокардію напруги ІІ - ІІІ функціональних класів, котрі мали у анамнезі інфаркт міокарда. Середня тривалість післяінфарктного періоду ставила 2,4±1,2 роки. На момент обстеження хворі не знаходилися на медикаментозному лікуванні. Серед пацієнтів було 5 жінок (16,7%) та 25 чоловіків (83,3%).
До ІV групи надійшли 30 практично здорових осіб рівних за віком. Вони складали контрольну групу. У групі було 8 жінок (26,7%) та 22 чоловіка (73,3%).
Усі хворі примусово вибиралися без спостереження супутньої артеріальної гіпертензії.
Середній АТ у хворих першої групи на момент первинного огляду складав 137,17±10,56/82,33±5,21 мм.рт.ст, другій групі - 135,16±14,11/81,77±7,14 мм.рт.ст, третій 129,17±14,21/78,50±6,45 мм.рт.ст, контрольної - 126,17±9,26/79,83±6,50 мм.рт.ст.
ІХС, стабільна стенокардія напруги ІІ - ІІІ функціональних класів та постінфарктний кардіосклероз були веріфіковані за допомогою опитувачя Роуза, ЕКГ, доплеркардіографії та добового моніторування ЕКГ, велоергометрії.
Безпечність застосування амлодіпіна бесілату була досить високою. У 1 пацієнта (3,33%) спостерігалися периферичні набряки, завдяки чому він не зміг приймати участі у дослідженні. Ще у одного (3,33%) був головний біль, котрий через дві доби минув і не перешкодив прийому препарата.
В дослідження не включали пацієнтів з артеріальною гіпертензією, нестабільною стенокардією, інсультом або минаючими порушеннями мозкового кровообігу, епізодами тривалої шлуночкової тахікардії або фібриляцією шлуночків протягом останніх 2-х місяців. Крім того, із дослідження виключали хворих з гіпертрофічною кардіоміопатією, вадами серця, констриктивним перикардитом, легеневим серцем, пацієнтів із супутньою печінковою, нирковою і легеневою недостатностю, з онкологічними, інфекційними й ендокринними (гіпотиреоз, цукровий діабет середнього і важкого ступеня).
Після отримання та розрахунку вищенаведених методів та результатів дані були обчислені за допомогою пакета для статистичної обробки Microsoft Excel.
2.2. Методи дослідження.
Всім хворим, включеним у дослідження проводили фізикальне обстеження, визначення лабораторних показників [загальний аналіз крові та сечі, біохімічне дослідження крові (визначення ліпідного спектру крові та коагулограми)], плетизмографію судин нижніх кінцівок, вимірювання АТ на руках та нижніх кінцівках, пульсоксиметрію нижніх кінцівок, термометрію нижніх кінцівок, тромбоеластографію, вібровіскозиметрію, електрокардіографію, ехографію серця (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Загальна схема дослідження.
Різновид обстеження
Клінічна групаІІІІІІІVДо лікуванняПісля лікуванняКритерії включення / виключенняХХХХФізикальне обстеженняХХХХХЛабораторні дослідженняХХХХБіохімічні дослідження кровіХХХХХВібровіскозиметріяХХХХХПлетизмографіяХХХХХПульсоксиметріяХХХХХТермометрія нижніх кінцівокХХХХХВимірювання АТ на нижніх кінцівкахХХХХХТромбоеластографіяХХХХХЕлектрокардіографіяХХХХЕхокардіографіяХХХХДоплерографія судин нижніх кінцівокХХ
Окрім цього, усім хворим першої групи до та після курса лікування проводили доплерографію судин нижніх кінцівок з визначенням проміжних швидкостей крові у окремих судинах (таблиця 2.1).
Період спостереження склав 2 місяця.
2.2.1. Лабораторні методи дослідження.
У всіх хворих визначали ліпідний спектр крові та показники коагулограми.
Визначення лабораторних показників проводилося в сертифіцированій клінічній лабораторії Обласного діагностичного центру міста Дніпропеторовська (завідуюча лабораторією - Бєлозьорова Тетяна Юріївна).
Визначення ліпідного спектру крові.
Визначення біохімічних показників проводилося на біохімічному аналізаторі - роботі Stat FAX 1904 (Awareness technology inc.). Це встроєний мікропроцесор для градуювання залежності між абсорбцією та концентрацією. Дослідження проводилося з використанням тест-системи фірми "Human".
Визначення рівню загального холестерину проводилося методом пероксидазного ферментативного гідролізу та окислення.
Визначення ЛПВЩ проводилося за методом з використанням фосфоромолібденової кислоти.
Визначення ЛПНЩ проводилося прямим гомогенезуючим ензимним методом.
Вміст тригліцеридів досліджувався шляхом калориметричного визначення ферментативного гідролізу ліпазами.
Визначення коагуляційних властивостей крові.
Коагулографічні параметри вимірювалися з використанням коагулографічного термостату (37оС)