РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТІВ, ДИЗАЙН ДОСЛІДЖЕННЯ, МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА
ОБРОБКИ МАТЕРІАЛУ.
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих та критерії відбору.
У дослідження відповідно до протоколу проведення, затвердженого Етичним
комітетом, було включено 230 пацієнтів віком від 18 до 65 років із м’якою (М)
та помірною (П) АГ. Середній вік хворих склав 50,59 ± 9,2 роки (М ± SD),
приблизно порівну жінок (49,6%) та чоловіків (50,4%). Характеристика хворих
представлена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика хворих, що брали участь у дослідженні
Характеристика
Показник
Чоловіки (n, %)
116 (50,4%)
Жінки (n, %)
114 (49,6%)
Вік (роки) (M±m)
50,6 ± 0,1
Індекс маси тіла (кг\мІ) (M±m)
27,6 ±0,3
М’яка АГ
121(52,6%)
Помірна АГ
109 (47,4%)
Наявність супутніх захворювань (n, %)
100 (43,5%)
Наявність цукрового діабету
(n, %)
5 (2,2%)
Продовження таблиці 2.1
Характеристика
Показник
Наявність хронічного бронхіту (n, %)
4 (1,7%)
Наявність захворювань шлунково-кишкового тракту (n, %)
23 (10%)
Наявність захворювань сечовивідних шляхів (n, %)
17 (7,4%)
Наявність захворювань нервової системи (хронічна енцефалопатія і т.п.) (n, %)
6 (2,6%)
Наявність захворювань опорно-рухового апарату (n, %)
9 (3,9%)
Попередня антигіпертензивна терапія (n, %)
124 (53,9%)
Наявність білка в сечі 0,033 і більше г/л (n, %)
22 (9,6%)
З таблиці видно, що було помірно більше хворих на м’яку (52,6%), ніж на помірну
(47,4%) АГ. У 43,5% пацієнтів були супутні захворювання, найчастіше –
захворювання шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит, виразкова хвороба в
період ремісії). Велика кількість хворих (46,1 %) вперше постійно приймали
АГТ.
Критерії включення: хворі 18 – 65 років незалежно від статі, що хворіють на
м’яку або помірну АГ (офісний САТ 140 – 180 мм рт.ст., ДАТ 90 – 109 мм рт.ст.,
тобто ступеня I або II згідно з класифікацією ВООЗ та МТГ (1999 р).
Включались хворі з:
А) вперше виявленою есенціальною гіпертензією;
В) хворі, які лікувались раніше, і терапія з певних причин була неефективною;
С) СрДбАТ за даними ДМАТ дорівнював більше ніж 135/85 мм рт.ст. при
середньоденному (СрДн) АТ більше ніж 140/90 мм рт.ст. і ЧСС 80 ударів за
хвилину та менше.
Критерії виключення:
Вагітність та період лактації.
Залежність від алкоголю і/або наркотиків.
Психічне захворювання і недієздатність.
Відсутність готовності до співробітництва.
Участь хворого одночасно в інших дослідженнях.
Прогресування гіпертензії протягом останнього місяця.
Інсульт, емболія легень, інфаркт міокарда протягом 3 місяців до дослідження.
Серцева недостатність II функціонального класу і вище згідно з класифікацією
Нью-Йоркської асоціації серця.
Стеноз аорти і білатеральний стеноз ниркових артерій.
Нестабільна стенокардія і стенокардія напруги III – IV функціонального класу.
Клінічно значиме захворювання органів дихання, шлунково-кишкового тракту,
нервової системи, гематологічне або ниркове захворювання в стадії загострення.
Злоякісне або автоімунне захворювання, клінічно значиме ендокринне захворювання
(за винятком компенсованого діабету 2-го типу).
Тяжке ожиріння: індекс маси тіла більше 40 кг/мІ або маса тіла перевищує
показник “зріст - 100” більше ніж на 50%.
Гіперкалійемія (вміст калію сироватки більше ніж 5,5 ммоль/л).
Відома підвищена чутливість до інгібіторів АПФ, наявність побічних ефектів або
ангіоневротичного набряку в анамнезі.
Хворі жіночої статі дітородного віку, якщо вони не користуються надійним
контрацептивним методом.
Прийом інгібіторів АПФ протягом останніх 4-х тижнів.
Регулярний прийом нестероїдних протизапальних засобів, за винятком мазей і
аспірину, в добовій дозі 100 – 325 мг.
Ниркова недостатність: креатинин сироватки крові більше ніж 130 мкмоль/л.
Аритмії з гемодинамічними ускладненнями, постійна форма тріпотіння та
фібриляції передсердь.
Паркінсонізм або інше захворювання, що супроводжується тремором.
Порушення периферичного кровообігу (I – IV фаза по Fontaine).
Порушення атріовентрикулярної провідності вище 1-го ступеня.
Середньодобовий (СрДб) АТ за даними СМАД нижче 135/85 мм рт.ст., а казуальний
АТ – нижче 140/90 мм рт.ст.
Середньодобова ЧСС ? 80 ударів на хвилину.
2.2. Методи дослідження.
Дослідження відповідало вимогам Гельсінської декларації про проведення
клінічних досліджень і було 4-ю фазою клінічного дослідження препарату.
Дослідження мало три фази. Перша фаза – скринінг, протягом якої відбирали
пацієнтів, що відповідали критеріям включення. Друга фаза – відміна всіх
антигіпертензивних препаратів строком на 7–10 днів. Наприкінці цієї фази
повторно оцінювали відповідність пацієнта критеріям включення. Третя фаза –
прийом еналаприлу малеату (едніт, “Gedeon Richter” Угорщина). Спочатку препарат
призначали у пробній дозі 2,5 – 5 мг, після чого пацієнт перебував під наглядом
перші 3 – 4 години, при цьому контролювали АТ і виникнення ускладнень. Потім
призначали одноразово або дворазово з поступовим збільшенням або зменшенням
дози залежно від рівня офісного АТ та даних ДМАТ. Змінювали вранішню або
вечірню дозу препарату в залежності від результатів АДМАТ. Одноразово
призначали еналаприл пацієнтам, у яких нічні показники за результатами
висхідного АДМАТ не перевищували рівень 120/70 мм рт.ст., а також коли на
початку або в період лікування в нічний час відзначались періоди надмірного
зниження АТ (нижче ніж 90/55 мм рт.ст.). Максимальна доза становила 40 мг на
добу. При недостатній ефективності монотерапії до еналаприлу додавали
гідрохлортіазид у добовій дозі 12,5 – 50 мг. Спостереження тривало 12 тижнів. У
таблиці 2.3 відображені показники, що контролювались у ході проведення
дослідження, а також строки проведення від
- Київ+380960830922