РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Клінічна характеристика хворих
Відповідно до задач дослідження під спостереженням знаходились 150 хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST на ЕКГ з м'якою та помірною артеріальною гіпертензією [59] у віці від 45 до 76 років (середні вік склав 60,4±4,2 років): 102 чоловіки і 48 жінок. На момент включення в дослідження усі хворі перебували на стаціонарному лікуванні в інфарктному і кардіологічному відділеннях Запорізької міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги.
Критерії включення у дослідження:
* госпіталізація не пізніше ніж через 72 години від початку дестабілізації ІХС;
* наявність змін на ЕКГ у вигляді депресії сегмента ST та/або негативного зубця Т (амплітуда більш ніж 2 мм);
* наявність супутньої м'якої чи помірної артеріальної гіпертензії;
* відсутність клінічно значимої супутньої патології;
* згода на участь у дослідженні.
Критеріями виключення з дослідження були:
* наявність симптоматичної артеріальної гіпертензії, незалежно від генезу первинної патології;
* присутність клінічно значимої супутньої патології, що включає:
* фібриляцію або тріпотіння передсердь;
* вроджені або набуті вади серця;
* серцеву недостатність вище ІІ функціонального класу (NYHA);
* цукровий діабет типу І і ІІ;
* шлуночкові аритмії високих градації (більш 30 за годину, парні, групові, ранні екстрасистоли);
* порушення провідності (атріовентрикулярна блокада І - ІІІ ступеня), синдром слабкості синусового вузла;
* брадикардію (ЧСС менше 60 уд/хв);
* облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок;
* перенесені оперативні втручання, спрямовані на відновлення коронарного кровопотоку та імплантацію штучного водія ритму;
* захворювання, здатні вплинути на добовий профіль АТ (патологія щитовидної залози, злоякісні новоутворення, виражена дихальна недостатність, наслідки перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу та ін.);
* гострі інфекційні захворювання;
* хронічні обструктивні захворювання легень та бронхіальну астму;
* вагітність, гормонзалежну гінекологічну патологію;
* інші захворювання внутрішніх органів у період загострення та у стадії декомпенсації;
* наявність протипоказань до призначення бета-адреноблокаторів або їхню індивідуальну непереносимість;
* відмова пацієнтів від участі в дослідженні з будь-якої причини.
При викладі матеріалів і методів дослідження, результатів дослідження і їхнього аналізу використана термінологія, загальноприйнята і затверджена експертами ВООЗ та профільних кардіологічних організацій.
Обстеження пацієнтів в умовах стаціонару проводилося на базі кафедри факультетської терапії Запорізького державного медичного університету і включало такі етапи: загальноклінічне та спеціальне обстеження.
Проведення загальноклінічного обстеження здійснювалося згідно з прийнятими у клініці стандартами. Проводився аналіз скарг хворого, анамнезу захворювання, даних об'єктивного обстеження, лабораторних (розгорнутий аналіз крові, біохімічний аналіз крові, функціональних проб печінки, аналіз крові на вміст глюкози, електролітів, коагуляційних та антикоагуляційних показників системи крові; загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком та ін.) та інструментальних (ЕКГ, еходоплеркардіографія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, рентгенографія органів грудної клітки та ін.) методів дослідження.
Діагноз "гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST" встановлювали з урахуванням рекомендацій Американської колегії кардіологів та Асоціації серця, 2000 р. [97]. Ступінь артеріальної гіпертензії визначали за даними виміру офісного АТ (класифікація ESH/ESC Guidelines for the Management of Arterial Hypertension) [180].
Відповідно до мети та задач дослідження, хворі були розподілені на групи:
* за рівнем тропоніну І:
* група хворих на нестабільну стенокардію (рівень тропоніну I ? 0,44 нг/мл) з артеріальною гіпертензією;
* група хворих на нестабільну стенокардію без артеріальної гіпертензії (контрольна);
* група хворих на не-Q-інфаркт міокарда (рівень тропонину I > 0,44 нг/мл) з артеріальною гіпертензією;
* група хворих на не-Q-інфаркт міокарда без артеріальної гіпертензії (контрольна);
* за статтю:
* чоловіки;
* жінки;
* за віком (рекомендації ВООЗ):
* вікова категорія 45 - 59 років;
* вікова категорія 60 - 74 років;
* вікова категорія 75 - 89 років;
Вимір офісного АТ проводили відповідно до рекомендацій ВООЗ.
До групи хворих на нестабільну стенокардію з артеріальною гіпертензією увійшли 74 хворих, з них 52 чоловіки та 22 жінки, середній вік 59,6±4,1 років; контрольну групу склали 37 хворих на нестабільну стенокардію без артеріальної гіпертензії, з них 25 чоловіків та 12 жінок, середній вік 58,4±5,2 років; до групи хворих на не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією включено 76 пацієнтів, з них 50 чоловіків та 26 жінок, середній вік 61,8±3,7 років; як контрольну групу обстежено 32 хворих на не-Q-інфаркт міокарда без артеріальної гіпертензії, з них 22 чоловіки та 10 жінок, середній вік 60,9±3,1 років.
Характер розподілу хворих по групах відображено на рисунку 2.1. Розподіл хворих за віком відображено у таблиці 2.1, за статтю - у таблиці 2.2.
За даними обстеження 150 хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST на ЕКГ з артеріальною гіпертензією ангінозний біль локалізувався за грудиною з іррадіацією в ліву руку у 62 (41,3%), за грудиною з іррадіацією під ліву лопатку - у 52 (34,7%), у лівій половині грудної клітки з іррадіацією в шию, нижню щелепу - 24 (16,0%), передня грудна стінка повністю - у 12 (8%) пацієнтів.
Давлючий характер болю спостерігався у 91 (60,7%) хворого, стискаючий - у 34 (22,7%), пекучий - у 25 (16,6%).
Припинити біль за допомогою сублінгвального прийому 2 - 4 таблеток нітрогліцерину (0,5 мг) вдалося у 49 (32,7%) хворих, нітрогліцерину та ненаркотичних анальгетиків - у 77 (51,3%), нітрогліцерину та н
- Київ+380960830922