Розділ 2 Матеріал і методи дослідження
2.1. Характеристика обстежених осіб
Всього обстежено 314 хворих на ЕГ І – ІІІ стадії за класифікацією ВООЗ та VІ
Конгресу кардіологів України, 2001 в позакризовому періоді та 90 нормотензивних
осіб контрольної групи, що знаходились на стаціонарному лікуванні в 3-й міській
клінічній лікарні м. Чернівці, вузлової клінічної лікарні ст. Чернівці та на
амбулаторному лікуванні чи обстеженні. Розподіл хворих за стадією захворювання
та контрольних осіб за статевими та віковими групами представлений в табл.1.
Табл.1.
Статевий та віковий розподіл обстежених хворих
та контрольної групи
Стадії ЕГ
Чоловіки
Всього чол.
Жінки
Всього
жін.
Всього
20–39
40–59
60 і >
20–39
40–59
60 і>
ЕГ І ст.
32
23
55
24
20
44
99
ЕГ ІІ ст.
18
50
16
84
13
31
53
137
ЕГ ІІІст.
31
16
47
24
31
78
Контроль
13
31
10
54
25
36
90
Всього
63
135
42
240
43
100
21
164
404
Середній вік хворих у вікових та статевих групах обстежених становив
відповідно: ЕГ І ст. – чоловіки – 41,2±1,61, жінки – 39,0±1,52; ЕГ ІІ ст. –
чоловіки–54,36±1,9, жінки – 46,13±2,01; ЕГ ІІІ ст. – чоловіки – 55,11±2,11,
жінки–47,31±2,02 (років).
Розподіл хворих за стадіями ЕГ здійснено за критеріями ВООЗ та VІ Конгресу
кардіологів України, 2001. Середній рівень вимірювань на день обстеження САТ та
ДАТ відповідно до стадій захворювання і в контролі складав:
ЕГ І ст. – 155,20±2,60 98,40±1,10 мм рт.ст.
ЕГ ІІст. – 172,60±3,10 108,40 ±1,60 мм рт.ст.
ЕГ ІІІст. – 179,10±2,90 115,40 ±1,80 мм рт.ст.
Контроль– 129,70±1,80 80,20 ±1,00 мм рт.ст.
Попередньо проводився комплекс клініко–лабораторно–інструментальних методів
обстежень з метою виключення вторинних (симптоматичних) артеріальних
гіпертензій. За 3–4 дні до призначеного обстеження хворим відмінялись
антигіпертензивні засоби терапії. Обстеження проводили в позакризовий період.
Хворих з порушенням ритму серцевої діяльності та з явищами недостатності
кровообігу ІІ (ІІ–А, ІІ-Б) та ІІІ ст. не обстежували. Основними клінічними
проявами у хворих на ЕГ І ст. були : головний біль, що виникав у другу половину
дня чи/або під вечір, порушення працездатності та сну, періодична помірна
дратівливість, підвищена втомлюваність. Більшість хворих обстежені в
амбулаторних умовах, застосовуючи загальноклінічні дослідження з використанням
ДМАТ.
Хворі на ЕГ ІІ ст. скаржились на виражений головний біль, головокружіння, які
періодично (при зміні погоди, барометричного тиску, нервовому напруженні,
фізичному навантаженні) порушували працездатність, приводили до значного
зростання рівня АТ, до кризового перебігу захворювання, внаслідок чого
більшість хворих обстежені в стаціонарних умовах в позакризовому періоді, після
відміни антигіпретензивних препаратів основних груп.
Як в І так і в ІІ ст. ЕГ обов’язковими обстеженнями були вивчення клінічного
стану мікроциркуляторного русла. Досвідчиними окулістами оцінювалась картина
очного дна з визначенням ступеню порушення мікроциркуляції – функціональними чи
органічними змінами дрібних артерій, вен, артеріол та венул. Поряд з цим у
хворих оцінювали динаміку лабораторних досліджень сечі з аналізом даних
загального аналізу сечі, функціонального дослідження на здатність до
концентрації та її розведення (проба за Зимницьким), оцінка концентрації в
плазмі крові креатиніну, сечовини, холестерину. Більшість хворих мали динамічне
спостереження за змінами морфофункціональної структури серця методом УЗД. Слід
зазначити, що в групу хворих ускладненою ЕГ (ІІІ ст.) не входили пацієнти в
гострому та підгострому періоді ішемічного чи геморагічного інсульту та
інфаркту міокарда. Цілеспрямовано підбирали хворих в періоді реабілітації після
перенесених динамічних порушень мозкового кровообігу, із завершеними мозковими
атаками [1, 2, 4, 12, 20, 24, 28, 30, 58, 81, 95, 145, 152, 157] та після
перенесеного ішемічного мікроінсульту, в анамнезі яких спостерігалась клінічна
картина поступового постадійного прогресування ЕГ. Хворих обстежували в
реабілітаційному періоді після порушення рухової діяльності кінцівок, що
відзначалось легким геміпарезом чи хронічною симптоматикою уражень церебральних
судин чи вертебро–базилярного басейну. До груп обстежених на ЕГ ІІІ ст. не
включали хворих з ураженням нирок та з доклінічними явищами мінімальної
ниркової недостатності, з рівнем креатинінемії для чоловіків вище 135 мкмоль/л,
а для жінок – 115 мкмоль/л згідно рекомендацій Української асоціації
кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії (2004). У
частини хворих при відборі до обстеження використовували розрахунки швидкості
клубочкової фільтрації за формулою D. Cockeroft та M. Gault:
(140 – вік) • m • (0,85 для жінок)
ССr = –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––– ,
72 • (концентрація креатиніну сироватки)
де – Вік – у роках; m – маса тіла в кг; креатинін сироватки – мг/дл.
Розрахований рівень швидкості клубочкової фільтрації за кліренсом ендогенного
креатиніну за даними концентрації креатиніну сироватки крові та добової
кількості сечі на день обстеження у цих хворих становив не менше 80 мл/хв.
В загальному контрольну групу обстежених представляли хворі, що знаходились на
стаціонарному лікуванні в ІІІ міській клінічній лікарні та вузловій клінічній
лікарні ст. Чернівці у гастроентерологічному, пульмонологічному та
терапевтичному відділеннях. В контрольну групу були включені студенти (13
чоловічої та 6 жіночої статті) старшокурсники БДМА, практично здорові, у яких
рівень АТ був в межах норми (<120 мм.рт.ст. САТ та <80 мм.рт.ст. ДАТ). Більш
старші вікові групи були предс
- Київ+380960830922