Ви є тут

Вплив бета-адреноблокаторів на добовий профіль артеріального тиску, варіабельність серцевого ритму та функціональний стан артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу

Автор: 
Солов\'юк Олександр Олегович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004780
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб

Результати проведеного дослідження ґрунтуються на даних комплексного дослідження і подальшого спостереження за 121 хворим, що знаходилися на момент включення в дослідження на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні Запорізької обласної клінічної лікарні. Критерії включення в дослідження були такими:
* наявність гіпертонічної хвороби I-II стадії (Рекомендації Українського товариства кардіологів, 2000р.) за даними анамнезу, а також комплексу клінічних, інструментальних і лабораторних досліджень;
* згода на участь у дослідженні.
Критеріями виключення з дослідження були:
* наявність симптоматичної артеріальної гіпертензії незалежно від ґенеза первинної патології;
* присутність клінічно значимої супутньої патології, що включає:
* гіпертонічну хворобу III стадії;
* фібриляцію або тріпотіння передсердь;
* вроджені або набуті вади серця;
* серцеву недостатність вище II функціонального класу;
* стенокардію напруги вище II функціонального класу;
* інфаркт міокарда у будь-якому періоді і постінфарктний кардіосклероз;
* цукровий діабет 1 типу та субкомпенсований, декомпенсований цукровий діабет 2 типу;
* шлуночкові аритмії високих градацій (більш 30 за годину, парні, групові, ранні екстрасистоли);
* порушення провідності (атріовентрикулярна блокада II-III ступеня), синдром слабкості синусового вузла;
* брадікардію (ЧСС менше 60 уд/хв);
* облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок;
* перенесені оперативні втручання, спрямовані на відновлення коронарного кровотока та імплантацію штучного водія ритму;
* захворювання, здатні вплинути на ВСР (патологія щитовидної залози, злоякісні новоутворення, виражена дихальна недостатність, наслідки перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу та ін.);
* гострі інфекційні захворювання;
* хронічні обструктивні захворювання легень і бронхіальну астму;
* вагітність, гормонзалежну гінекологічну патологію;
* інші захворювання внутрішніх органів у період загострення та у стадії декомпенсації;
* наявність протипоказань до призначення ?-адреноблокаторів або їхню індивідуальну непереносимість;
* систематизоване ефективне протигіпертензивне лікування на момент включення в дослідження.
* відмова пацієнтів від участі в дослідженні з будь-якої причини.
При викладі матеріалів і методів дослідження, результатів дослідження і їхнього аналізу використовувалася термінологія, загальноприйнята і затверджена експертами ВООЗ та профільних кардіологічних організацій .
Обстеження пацієнтів в умовах стаціонару проводилося в кілька етапів, які включали загальноклінічне і спеціальне обстеження.
Проведення загальклінічного дослідження здійснювалося згідно прийнятих у клініці стандартів. Проводився аналіз скарг хворого, анамнезу захворювання, даних об'єктивного обстеження, лабораторних (розгорнутий аналіз крові, біохімічний аналіз крові, функціональних проб печінки, аналіз крові на вміст глюкози, електролітів, коагуляційних та антикоагуляційних показників системи крові; загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком та ін.) та інструментальних (ЕКГ, ехокардіоскопія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та ін.) методів дослідження.
Відповідно до поставленої мети і задач роботи, хворі були розподілені на наступні групи:
* за ступенем АГ (класифікація WHO/ISH Guidelines for the Management of Hypertension) за даними виміру офісного АТ [445]:
* 1 група - І ступінь - САТ 140-159 мм рт.ст., ДАТ 90-99 мм рт.ст.;
* 2 група - ІІ ступінь - САТ 160-179 мм рт.ст., ДАТ 100-109 мм рт.ст.;
* 3 група - ІІІ ступінь - САТ ?180 мм рт.ст., ДАТ ?110 мм рт.ст.
* 4 група - практично здорові особи (контрольна група).
* за статтю:
* чоловіки;
* жінки;
* за віком (рекомендації ВООЗ):
* вікова категорія до 34 років;
* вікова категорія 35-44 років;
* вікова категорія 45-59 років;
* вікова категорія 60 років і старше.
Вимір "офісного" АТ проводили відповідно до рекомендацій ВООЗ.
Клінічна характеристика обстежених осіб наведена в табл.2.1 та рис.2.1.
Першу групу склали 30 пацієнтів, з них 14 чоловіків і 16 жінок (табл.2.2), у другу групу ввійшли 53 чоловіка, в тому числі 25 чоловіків і 28 жінок, третю групу утворили 38 осіб, у тому числі 19 чоловіків і 19 жінок, четверту групу - 30 осіб (14 чоловіків та 16 жінок).
У першій групі середній вік хворих склав 47,31±1,02 років, у другій групі - 49,16±1,13 років, у третій групі середній вік склав 52,41±1,21 років. Середня тривалість захворювання була нижче в першій групі і склала 3,21±0,71 років, найбільша середня тривалість захворювання відзначена в третій групі - 6,59±1,39 років, у другій групі цей показник дорівнював 4,48±0,85 років.
Обстежені хворі пред'являли скарги загального характеру: загальна слаб-

Таблиця 2.1
Клінічна характеристика обстежених осіб
Показники1 група2 група3 група4 групаЧисло обстежених осіб, n30533830Вік, років47,31±1,0249,16±1,1352,41±1,2147,52?1,41Тривалість захворювання, років3,21±0,094,48±0,116,59?0,25-

Рис.2.1. Розподіл обстежених осіб по групам.

Таблиця 2.2
Розподіл обстежених осіб за статтю
СтатьГрупи1 група2 група3 група4 групаЧоловіча14251914Жіноча16281916
кість 67 (55,37%), швидка втомлюваність 52 (42,98%), зниження працездатності 63 (52,07%), розлад функції сну 49 (40,50%), підвищена дратівливість та емоційна лабільність 38 (31,40%). Головні болі турбували 58 (47,93%) пацієнтів.
З боку серцево-судинної системи турбував біль в області серця колючого 21 (17,35%) або ниючого 14 (11,57%) характеру. Періодично виникаюче почуття серцебиття відчувалося у 20 (16,53%) хворих. Задуха при фізичному навантаженні спостерігалася у 23 (19,01%) хворих.
За даними загального огляду у 21 (17,36%) особи відзначалася помірна гіперемія