РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика дослідження та критерії вибору пацієнтів
Основу представлених нами дисертаційних досліджень становлять результати
обстеження 118 молодих чоловіків із зафіксованими епізодами підвищення офісного
АТ більше 130/80 мм рт.ст. та менше 160/100 мм рт.ст., віком від 18 до 40 років
з високим нормальним АТ та АГ 1 ступеня.
Клінічні дослідження проведені на базі кардіоревматологічного відділення 411
Центрального військового клінічного госпіталю (ЦВКГ) Південного Оперативного
Командування міста Одеси за період з 2003 по 2006 рр. Критеріями включення
стало документоване в трьох незалежних вимірюваннях підвищення АТ на протязі не
менше 1 місяця з моменту виявлення підвищеного рівня АТ вперше.
Не включали в дослідження:
- жінок;
пацієнтів із симптоматичною АГ;
пацієнтів з АГ 2 та 3 ступеня;
пацієнтів з ГХ 2 та 3 стадії;
пацієнтів з клінічними проявами ішемічної хвороби серця, іншими варіантами
атеросклерозу;
осіб, що одержували, або одержують антигіпертензивну терапію;
пацієнтів з ознаками гострих і хронічних запальних захворювань;
осіб у реконвалесцентному періоді (3 тижня) після гострих запальних процесів.
Відповідно до вимог сучасної класифікації (ВНОК, 2001), діагноз ГХ 1 стадії
ставиться при відсутності ураження органів-мішеней [21]. Відповідно до
рекомендацій ЄОГ/ЄОК (2003), підставою для постановки діагнозу АГ є результати
ДМАД. Діагностичним критерієм АГ служить середня величина АТ за добу 125/85 мм
рт.ст. [38, 72].
Проводили оцінку факторів ризику [132]. Масу тіла оцінювали за індексом Кетле
II:
ІМТ = Маса тіла (кг)/ППТ (м2),
Нормальний ІМТ – 18,5 - 24,5 кг/м2; надлишкова вага – 25,0 - 29,9 кг/м2; більше
30 кг/м2 – ожиріння.
Критерієм успадкованої схильності до АГ вважали документовано підтверджений
факт захворювання ГХ у одного та більше членів сімўї першого ступеня до 55
років, або перенесення інсульту у віці до 50 років.
Курці були визначені як субўєкти, що викурювали принаймні одну сигарету щодня
протягом року [68].
Ступінь нікотинової залежності оцінювали за індексом курця (ІК):
ІК = число викурених сигарет за день х 12,
де 12 – число місяців за рік.
При ІК більше 200 діагностували високу залежність від нікотину.
Функціональний стан вегетативної нервової системи оцінювали методом тестування
пацієнтів за допомогою “Опитувальника для виявлення ознак вегетативних змін”
(А.М. Вейн, 2003). Наявність вегетативної дисфункції у молодих чоловіків з
різним рівнем АТ визначали при сумі балів вище 15:
· легкий ступінь вегетативних порушень 16 - 25 балів,
· середній ступінь вегетативних порушень 26 - 35 балів,
· виражений ступінь вегетативних порушень – 36 і більше балів.
2.2. Методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи у чоловіків
молодого віку з різним рівнем артеріального тиску
Діагноз АГ був встановлений на підставі анамнезу захворювання, фізикального
обстеження, офісного вимірювання АТ за методом Короткова, рутинного аналізу
крові і мочі, біохімічного дослідження крові, електрокардіографії,
ехокардіографічного дослідження, дослідження очного дна з метою виключення
ураження органів-мішеней, ультразвукового дослідження для виключення
симптоматичного характеру АГ, після проведення велоергометричного дослідження,
консультації суміжних спеціалістів. Після проведеного обстеження пацієнтів
включали у дослідження після підписання інформованої згоди на участь у
дослідженні.
АТ вимірювали на етапах спостереження за методом Короткова згідно з
рекомендаціями Американської асоціації кардіологів: тричі з інтервалом 2 хв. у
положенні сидячи за допомогою сфігмоманометра і брали середнє значення. Після
другого вимірювання АТ визначали частоту серцевих скорочень.
Розподілення пацієнтів за рівнем АТ проводили згідно рекомендацій ЄОГ/ЄОК
(2003) та Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування
артеріальної гіпертензії (2004). Отже, розподілення чоловіків молодого віку за
рівнем АТ було наступним:
· Дослідна група № 1 (n=43) – пацієнти з високим нормальним АТ (АТ –
130-139/85-89 мм рт.ст.).
· Дослідна група № 2 (n=75) – пацієнти з АГ 1 ступеня (АТ – 140-159/90-99 мм
рт.ст.).
· Контрольну групу склали 10 практично здорових чоловіків молодого віку без
успадкованої схильності до ГХ з нормальним рівнем АТ (120-129/80-84 мм рт.ст.),
що проходили обстеження в кардіоревматологічному відділенні з метою виявлення
придатності до військової служби.
Після дослідження функціонального стану ендотелію за параметрами ЕЗВД плечової
артерії, пацієнти досліджуваних груп були розподілені на підгрупи:
підгрупа А – пацієнти з нормальною ЕЗВД плечової артерії (1-А, 2-А),
підгрупа В – пацієнти з порушенням ЕЗВД плечової артерії (1-В, 2-В).
Збір анамнезу захворювання, вимірювання АТ за методом Короткова, фізикальне
обстеження виконувалися дисертантом. Загальне лабораторне дослідження проводили
в лабораторії 411 Центрального військового клінічного госпіталю, що був базою
дослідження. Вищезгадані інструментальні методи діагностики виконувались
лікарями функціональної діагностики госпіталя або дисертантом. Основні
результати проведених досліджень заносилися в карту обстеження пацієнта.
Для оцінки функціонального стану ССС у чоловіків молодого віку з нормальним АТ
(контрольна група), з високим нормальним АТ (1гр.) та з АГ 1 ступеня (2гр.)
було проведено добове моніторування АТ (ДМАТ) особисто дисертантом.
2.3. Методика добового моніторування артеріального тиску
Добове моніторування АТ (ДМАТ) проводили за допомогою апарата «Cardio Tens -
01», фірми “Meditech”, Угорщина після 3-денного перебування в кліниці. Під час
моніторування пацієнти н
- Київ+380960830922