РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ
І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб.
Результати роботи базуються на даних комплексного дослідження і динамічного спостереження за 102 хворими на стабільну стенокардію напруги II - III функціонального класу, а також 28 здорових осіб.
Критерії включення в дослідження:
* наявність підтвердженої стенокардії напруги II-III ф. кл.
Критерії виключення з дослідження:
* наявність клінічних ознак застійної серцевої недостатності;
* наявність клінічно значущого супутнього захворювання, яке могло впливати на результати обстеження та лікування;
* лікування будь-яким інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту;
* ситуації, коли хворий не отримував базисних препаратів для лікування стенокардії напруги.
Усі хворі дали інформовану згоду на участь у дослідженні.
Проводилося загальноклінічне та спеціальне обстеження. Загальноклінічне дослідження проводилося відповідно до стандартів, прийнятих у клініці. Вивчалися скарги хворого, данні анамнезу, результати об'єктивного обстеження, данні лабораторних та інструментальних методів дослідження.
Загальноклінічні лабораторні дослідження включали:
* загальний аналіз крові,
* біохімічний аналіз крові з визначенням загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів високої та низької щільності, глюкози, аспарагінової амінотрансферази, лактатдегідрогенази;
* коагулограма,
* загальний аналіз сечі.
Загальноклінічні інструментальні дослідження включали:
* електрокардіографію,
* за необхідності велоергометрію,
* ехокардіографію.
До спеціального дослідження входили:
* забір крові з використанням венооклюзивного тесту для подальшого визначення активності ендотелійзалежних компонентів коагуляційного гемостазу (протеїн С, антитромбін III) та фібринолізу (ендотеліальний інгібітор тканинного активатора плазміногену, контроль за плазміногеном), окремий забір крові для визначення фактору Вілебранда;
* визначення ендотелійзалежної реактивної дилатації плечової артерії;
* визначення локальної та регіональної скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка.
При постановці діагнозу використовувалася клінічна класифікація ішемічної хвороби серця, затверджена на VI Національному Конгресі Кардіологів України 2000 р. та функціональна класифікація стенокардії Канадського серцево-судинного товариства (1976 р.) [45]. Використовувалися наступні діагностичні критерії стабільної стенокардії напруги:
1) Відповідність болю в ділянці серця наступним критеріям:
* характер болю - приступоподібний, стискаючий;
* розташування - по лівому краю грудини чи загрудинний;
* чіткий зв'язок з фізичним чи психоемоційним навантаженням та швидке припинення болю (протягом 3-5 хв.) після припинення навантаження;
* тривалість болю не більше 15 - 20 хв.;
* швидкий ефект нітрогліцерину (протягом 3-5 хв.)
* повторюваність та стереотипність болю.
2) Ішемічний тип змін електрокардіограми.
3) За необхідності - позитивні результати велоергометрії, холтерівського ЕКГ - моніторування, стрес - ЕхоКГ, коронарографічне підтвердження стенозу коронарних артерій.
4) Нормальний рівень в крові кардіоспецифічних ферментів чи та тропоніну.
Було обстежено 102 хворих на стабільну стенокардію напруги віком від 54 до 69 років (середній вік 59±1,4 р.), з них чоловіків 81 (79,4 %), жінок 21(20,6 %). Середня тривалість захворювання становила 9±2,1 р. Хворих з II функціональним класом було 40 (39,2 %), з III функціональним класом - 62 (60,8 %).
Серед обстежуваних хворих на стабільну стенокардію напруги II функціонального класу чоловіків було 31 (78 %), жінок - 9 (22 %). Середній вік хворих становив 55±1,5 роки, тривалість захворювання - 5±1,7 роки.
Обстежувані пацієнти з стабільною стенокардією напруги II функціонального класу пред'являли скарги на біль по лівому краю грудини чи за нею під час фізичного чи психоемоційного навантаженням. Біль зникав протягом 5 хв. після припинення навантаження чи після прийому нітрогліцерину. Тривалість болю не перевищувала 15 хвилин. Такий біль спостерігався у 95 % (38) хворих. За звичай він поєднувався з іррадіацією під ліву лопатку чи в ліву руку з відчуттям оніміння IV - V пальців лівої кисті. У 5 % (2) спостерігалася прекордіальна локалізація болю . У деяких пацієнтів напад супроводжувався підвищеною пітливістю, блідістю шкіри, частішанням дихання.
Для пацієнтів з II функціональним класом стенокардії було характерним виникнення болю при ходьбі в нормальному темпі на рівній місцевості на відстані понад 500 метрів, чи при підйомі більше ніж на один поверх.
В міжприступний період зміни на електрокардіограмі, записаній в спокої, були зафіксовані у 25 % (14) хворих на стенокардію напруги II функціонального класу. Спостерігалися наступні зміни зубця Т та сегмента ST над зоною ішемії.
У 5 (12,5 %) хворих зубець Т був двофазний , у 5 (12,5 %) - згладжений, у 4 (10 %) - високий гострокінцевий симетричний.
Зміни сегменту ST мали лише 8 (20 %) обстежуваних. У 7 (17,5 %) хворих спостерігалась горизонтальне змішення сегменту ST донизу на ? 1мм від ізолінії, у 1 (2,5 %) - косовисхідне. У випадку косовисхідної депресії сегмента ST точка i, що знаходиться на 0,08 с від точки переходу зубця S в сегмент ST, тобто точки j, була зміщена нижче ізолінії на ? 1 мм.
У 26 інших обстежуваних осіб із стенокардією напруги II функціонального класу зміни на електрокардіограмі були виявлені під час проведення проби з фізичним навантаженням на велоергометрі. При цьому зміни на електрокардіограмі над зоною ішемії з'являлися при досягненні III ступені навантаження, тобто 100 Вт (600 кг?м/хв.). Зміни зубця Т характеризувалися його двофазністю у 8 (31 %), згладженістю у 8 (31 %), негативністю у 5 (19 %), симетричною та високою формою у 5 (19 %) обстежуваних. Горизонтальну депресію сегменту ST ?1 мм мали 16 (62 %) пацієнтів, а косонизхі