РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Результати дослідження базуються на даних комплексного обстеження і динамічного
спостереження за 128 хворими на ГХ, що знаходилися на стаціонарному обстеженні
і лікуванні в терапевтичній клініці Запорізької обласної клінічної лікарні, або
зверталися амбулаторно в консультативну поліклініку, а також за 35 практично
здоровими особами.
Критеріями включення пацієнтів у дослідження були:
а) наявність у пацієнта даних анамнезу захворювання, клінічної картини,
інструментальних і лабораторних методів дослідження ГХ;
б) згода пацієнта на участь у дослідженні.
У дослідження не включали пацієнтів з наявністю хоча б одного з
нижчеперелічених критеріїв:
І) симптоматичний характер артеріальної гіпертензії;
ІІ) наявність ішемічної хвороби серця, що характеризується наступними
проявами:
1) стенокардія напруги III-IV функціонального класу;
2) нестабільна стенокардія;
3) гострий чи перенесений нещодавно (за 6 місяців до включення в дослідження)
інфаркт міокарда;
ІІІ) хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу;
ІV) гемодинамічно значимі порушення ритму серця, що вимагають медикаментозної
корекції:
- хронічна ниркова недостатність;
- інсулін-залежний і декомпенсований інсулін-незалежний цукровий діабет;
- хронічні запальні захворювання;
- системні захворювання сполучної тканини;
- дегенеративні поразки опорно-рухового апарату;
- хронічний гепатит і цироз печінки;
V) інша важка соматична патологія, що супроводжується зміною досліджуваних
параметрів і здатна, таким чином, вплинути на результати дослідження;
VІ) зловживання алкоголем, чи наркотиками, лікарськими препаратами;
VІІ) відмова пацієнта від участі в дослідженні чи неможливість виразити згоду
на участь у дослідженні.
Загально-клінічне обстеження пацієнтів проводили у відповідності зі
стандартами, прийнятими в терапевтичній клініці Запорізької обласної клінічної
лікарні. При цьому вивчали скарги пацієнтів, анамнестичні дані, дані
фізікального обстеження, результати лабораторних досліджень (загальний аналіз
крові, біохімічний аналіз крові з визначенням вмісту глюкози, електролітів,
сечовини, креатиніну, ліпідного спектру, показників функціонального стану нирок
і печінки, параметрів системи зсідання крові та ін.). Також застосовували
інструментальні методи дослідження (електрокардіографія, оглядова
рентгенографія органів грудної клітки, ехокардіоскопія, ультразвукове
дослідження нирок), консультації окуліста (з обов’язковим проведенням
офтальмоскопії з дослідженням судин очного дна) і невропатолога. Для виключення
симптоматичного характеру артеріальної гіпертензії, при наявності відповідних
показань, пацієнтам проводили дослідження функціонального стану нирок і
ендокринної системи відповідно до рекомендацій Українського наукового
товариства кардіологів [102].
Під час збору скарг у обстежених пацієнтів найбільш часто у більшості пацієнтів
відзначалися суб’єктивні відчуття з боку серцево-судинної системи. Зокрема,
72,5 % обстежених пред’являли скарги на болі різного характеру, переважно у
прекардіальній області, значно рідше відзначалися напади серцебиття (у 16,1 %
хворих) і перебої у діяльності серця (у 12,8 % пацієнтів). Незначна частина
обстежених хворих на ГХ (18,3 %) скаржилася на задишку інспіраторного характеру
при значному і помірному фізичному навантаженні. Наступними за частотою, були
скарги на головний біль, що відзначався у 58,4 % хворих на ГХ, на шум у голові
(22,6 % хворих). Крім того, реєструвалися також скарги загального характеру на
слабкість (у 43,5 % хворих), стомлюваність (у 56,2 % хворих), зниження
працездатності (у 41,8 %) і порушення сну (10,6%).
На характер і інтенсивність суб’єктивних відчуттів істотно впливали такі
фактори, як вік пацієнтів, ступінь АГ і тривалість захворювання. При цьому
пацієнти старшого віку, а також пацієнти з більш тривалим анамнезом АГ
характеризувалися більшим ступенем виразності таких скарг, як біль у
прекардіальній області, запаморочення, а також скаргами загального характеру.
При фізикальному обстеженні блідість шкіряних покривів і їхня помірна
гіперемія, переважно в області обличчя, була відзначена у 25,1 % хворих. При
пальпації у 76,8 % хворих на ГХ відзначалося посилення верхівкового поштовху, а
у 51,0 % хворих відмічався також зсув його ліворуч. Перкуторно у 62,7 % хворих
на ГХ відзначалося розширення меж відносної серцевої тупості зі зсувом лівої
межі на 0,5-2 см назовні. Аускультативно, у 78,4 % хворих відзначався акцент II
тону над аортою, а у 14,3 % хворих відчувався систолічний шум у II міжребір’ї
праворуч від грудини. Електрокардіографічні ознаки гіпертрофії міокарда лівого
шлуночка були виявлені у 21,4 % хворих, а у 7,2 % хворих спостерігалися різні
порушення провідності, такі як неповна блокада лівої ніжки, правої ніжки і
передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса, атріовентрикулярна блокада I ступеня.
Крім того, у 6,18 % хворих з ГХ були виявлені різні порушення серцевого ритму у
вигляді поодиноких суправентрикулярних чи шлуночкових екстрасистол.
При оглядовій рентгенографії органів грудної клітки в 76,40 % хворих на ГХ
відзначалося розширення меж серця ліворуч.
Клінічна характеристика обстежених осіб основної і контрольної груп
представлена в табл. 2.1. Не було зареєстровано статистично значимих розходжень
між групами за такими параметрами, як вік пацієнтів, статевий склад, частота
серцевих скорочень (ЧСС), площа поверхні тіла й індекс маси тіла. Таким чином,
єдиним показником, за яким були зареєстровані достовірні розходження між
групами, був рівень АТ – у групі хворих на ГХ систолічни
- Київ+380960830922