РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дослідження виконано в 2002–2005 рр. Відбір клінічного матеріалу та лабораторні
обстеження проведено на базі Львівської міської комунальної лікарні швидкої
медичної допомоги та кафедри сімейної медицини Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького. Ехокардіографічне обстеження з
визначенням тканинних доплерографічних показників здійснено у
навчально-діагностичному центрі “Сімекс-Соно”. Визначення рівня важких металів
у крові здійснювали у лабораторії атомно-абсорбційної спектрофотометрії
Львівського науково-дослідного інституту апробації ветеринарних препаратів і
кормових добавок. Електронномікроскопічні дослідження виконано в Центральній
науково-дослідній лабораторії Львівського національного медичного університету
імені Данила Галицького.
2.1. Клінічна характеристика хворих
Для вирішення поставлених завдань було обстежено 121 пацієнт, у тому числі 43
хворих із токсичною кардіоміопатією (ТКМП), 78 хворих на гострий ІМ, з яких
виділено 47 осіб з ІМ, які під час трудової діяльності зазнавали впливу
токсичних речовин – ксенобіотиків. Решта 31 хворий на ІМ, професії яких не були
пов'язані із впливом шкідливих речовин, склали групу порівняння. До групи
контролю увійшло 26 практично здорових осіб, які не мали професійного контакту
з токсичними речовинами. Серед обстежених було 111 чоловіків і 9 жінок. Усі
пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні у кардіологічному та інфарктному
відділеннях Львівської міської комунальної лікарні швидкої медичної допомоги
впродовж 2002–2005 рр. (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика груп спостереження
Хворі на ІМ, які працювали у професійно-шкідливих умовах
Хворі на ІМ без професійних шкідливостей
Хворі на токсичну кардіоміопатію
Група контролю
Чоловіки
42
29
41
26
Жінки
Усього обстежених
47
31
43
26
Вікові межі
35–59
46–62
28–64
35–54
Середній вік (M±m)
46,16±0,77
49,65±1,07
47,23±1,49
45,0±1,07
Діагноз токсичної кардіоміопатії встановлювали на основі комплексного аналізу
професійного маршруту, клінічних симптомів, електрокардіографічних,
рентгенологічних і ехокардіографічних методів обстежень, згідно класифікації
некоронарогенних захворювань міокарда, яку затверджено на VI Національному
Конгресі кардіологів України (2000). До групи ввійшло 43 пацієнтів віком 28–64
років, які в процесі трудової діяльності, впродовж тривалого періоду зазнавали
токсичного впливу ксенобіотиків і мали ознаки ураження міокарда. До цієї групи
не включали хворих із вродженими та набутими вадами серця, середньою та важкою
артеріальною гіпертензією (АТ>160/100 мм рт. ст.), клінічними ознаками
ішемічної хвороби серця (ІХС), системними захворюваннями сполучної тканини,
перикардитами та легеневою гіпертензією.
Діагноз інфаркту міокарда встановлювали за рекомендаціями Комітету експертів
ВООЗ (1976) на основі аналізу клінічних симптомів, визначення активності
ферментів плазми крові, електрокардіографічних і ехокардіографічних методів
обстежень, згідно класифікації ІХС, яку затверджено на VI Національному
Конгресі кардіологів України (2000).
В дослідження не включали пацієнтів із повторним інфарктом міокарда, серцевою
недостатністю ІV функціонального класу (NYHA), супутньою патологією
інфекційного або запального характеру, важким цукровим діабетом, нирковою та
печінковою недостатністю, легеневим серцем, онкологічними та системними
захворюваннями.
В усіх пацієнтів проведено детальне вивчення професійного маршруту. Залежно від
цього хворих на ІМ поділено на дві групи. До першої увійшло 47 хворих віком
35–59 років, які впродовж тривалого періоду працювали в професійно-шкідливих
умовах і зазнавали впливу ксенобіотиків. До другої групи (групи порівняння)
включено 31 пацієнта віком 46–62 роки, професії яких не були пов'язані зі
шкідливими речовинами. Всі пацієнти з ТКМП зазнавали професійного впливу
ксенобіотиків.
Середній вік хворих на ІМ з професійними шкідливостями становив 46,16±0,77
років, хворих на ІМ, які не мали шкідливої професії – 49,65±1,07 років, у групі
пацієнтів з ТКМП – 47,23±1,49 років. Розподіл хворих за віком ВООЗ (1963) та
статтю показав, що серед обстежених переважають чоловіки й основна частина
пацієнтів припадає на зрілий і середній вік (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за віком і статтю
Вікові групи (роки)
ІМ у хворих із шкідливими професіями
ІМ у хворих без професійних шкідливостей
Хворі на токсичну кардіоміопатію
Всього
чоловіки
жінки
чоловіки
жінки
чоловіки
жінки
чоловіки
жінки
18–29
-
30–44
12
20
45–59
30
23
28
81
60–74
-
Аналіз професійного маршруту пацієнтів основних груп виявив, що серед них
найбільше було робітників, які працювали з хімічними речовинами (малярі,
працівники хімічного, лакофарбового заводів, столяри) – 25 осіб (27,5 %) та
робітників, зайнятих обробкою металів (токарі, слюсарі, шліфувальники,
фрезерувальники) – 17 хворих (18,7%). Крім цього, серед обстежених були
зварювальники, а також водії вантажного та пасажирського автотранспорту – по 15
(16,5 %), робітники з обробки шкіри та ремонту взуття (кушніри, шевці),
паяльщики – по 9 (9,9 %) (табл. 2.3).
Поряд із шкідливим впливом токсичних речовин і ксенобіотиків, більшість
робітників працювали в умовах несприятливого виробничого середовища: висока
температура повітря, іонізуюче випромінювання, погана вентиляція, інтенсивний
шум, вібрація, нервово-емоційне напруження.
Стаж роботи у професійно-шкідливих умовах складав від 3 до 30 років.
Встановлено, що у б
- Київ+380960830922