Ви є тут

Кардіогемодинамічні зміни у здорових осіб та хворих на артеріальну гіпертензію в умовах компресійного впливу на передню черевну стінку

Автор: 
Паламарчук Олександр Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000743
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика досліджуваних
В зв'язку з поставленими метою та задачами було досліджено зміни показників КГД в умовах дозованого дискретно зростаючого компресійного впливу на ПЧС у здорових осіб та хворих на ГХ.
Дослідження проведені в 1998-2006 роках. Групу практично здорових склали студенти третього-п'ятого курсів Донецького державного медичного університету ім. М.Горького та Запорізького національного університету у віці 18-24 років, які не пред'являли скарг на стан здоров'я, не мали гострих та хронічних захворювань за даними анамнезу та при аналізі амбулаторних поліклінічних карт. Зміни показників АТ в умовах дозованого дискретно зростаючого компресійного впливу ПЧС досліджено у 405 практично здорових осіб. У 192 обстежених з цієї групи вивчено також зміни показників грудної реограми (РГ) і у 100 досліджуваних - на показників реоенцефалограми (РЕГ) (табл. 2.1).
Крім практично здорових осіб, обстежено 60 хворих на ГХ (30 чоловіків та 30 жінок). При цьому, у них досліджували вплив дозованого дискретно зростаючого компресійного натискування на ПЧС на показники АТ, грудної РГ, РЕГ. Клінічна характеристика хворих на ГХ в залежності від ступеня та стадії захворювання, супутніх факторів ризику ГХ наведена в таблиці 2.2. Діагноз ГХ встановлювали згідно до рекомендацій експертів ВООЗ та Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Пацієнти з симптоматичними АГ в основну групу досліджуваних не включались. Виключення симптоматичних АГ здійснювали на основі клінічного обстеження, даних анамнезу захворювання, дослідження амбулаторних карт хворих, додаткових методів дослідження (при необхідності).
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика обстежених практично здорових осіб

Показники, одиниця вимірюванняГрупа ІГрупа ІІГрупа ІІІКількість обстежених, осібЧоловіки2049752Жінки2019548Середній вік, роківЧоловіки 20,4±0,10 20,4±0,17 20,2±0,19Жінки 20,4±0,11 20,3±0,18 19,8±0,23Середній зріст, смЧоловіки179,3±0,56179,4±0,79179,7±1,02Жінки163,5±0,62163,9±0,90164,0±1,32Середня вага, кгЧоловіки 71,8±0,65 71,7±0,95 72,2±1,28Жінки 55,8±0,55 55,3±0,82 54,9±1,14САТ, мм рт.ст.Чоловіки128,4±0,40125,8±0,59124,5±0,86Жінки123,3±0,40122,7±0,60123,4±0,96ДАТ, мм рт.ст.Чоловіки 80,5±0,38 80,1±0,52 79,8±0,69Жінки 76,7±0,45 76,1±0,67 74,3±1,02
Примітка:
1. група І - практично здорові обстежувані, в яких досліджено зміни показників АТ в умовах дозованого дискретно зростаючого компресійного впливу на ПЧС.
2. група ІІ - група практично здорових осіб, в яких досліджено зміни показників грудної РГ в умовах дозованого дискретно зростаючого компресійного впливу на ПЧС.
3. група ІІІ - група практично здорових осіб, в яких досліджено зміни показників РЕГ в умовах дозованого дискретно зростаючого компресійного впливу на ПЧС.
Критерії занесення в групу досліджуваних для хворих на ГХ були такі: веріфікована ГХ ІІ стадії з м'якою та помірною гіпертензією при
Таблиця 2.2
Клінічна характеристика обстежених хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії
Показник, одиниця вимірюванняГрупа І
Група ІІ
123Кількість обстежених, абс. (відносна, %)30 (50 )30 (50 )Чоловіків, абс. (відносна, %)15 (50)15 (50)Жінок, абс. (відносна, %)15 (50)15 (50)Середній вік, років53,03±2,2856,1±1,82Індекс маси тіла, кг/м23,4±0,9544,1±1,36Давність АГ, роки11,30±1,510,86±1,74Кількість факторів ризику2,4±0,14,1±0,17САТ, мм рт.ст.153,4±2,05165,4±2,17ДАТ, мм рт.ст.90,9±1,61102,2±1,59Ступінь АГ, абс. (%)1-й ступінь АГ (м'яка, АТ?140-159/90/99 мм рт.ст.)13 (36,67)7 (33,33)2-й ступінь АГ (помірна, АТ?160-179/100-109 мм рт.ст.)8 (33,33)19 (53,34)Ізольована систолічна гіпертензія (САТ?140 мм рт.ст., ДАТ?90 мм рт.ст.)9 (30)4 (13,33)Стратифікація серцево-судинного ризику при АГ, абс. (%)Низький10 (6,67)2Помірний13 (13,336 (16,67)Високий 7 (80)22 (83,33)Дуже високий--
відсутності гострих та хронічних, у фазі загострення, захворювань; наявність інформованої згоди пацієнта щодо участі у дослідженні. У дослідження включали таких пацієнтів, які протягом останніх 6 місяців приймали антигіпертензивні препарати не регулярно.
Протипоказаннями до дослідження були вагітність, менорея, 5 днів до та після менструального періоду, відмова досліджуваного.
В залежності від індексу маси тіла (ІМТ) обстежувані пацієнти з ГХ ІІ стадії були розподілені на дві групи: І групу - з нормальним ІМТ (ІМТ=25,0-29,9 кг/м) та ІІ групу - з ІМТ = 40 кг/м і більше (ожиріння ІІІ ступеня). Як видно з таблиці 2.2, у хворих І групи і ІІ групи не було достовірної різниці щодо давності АГ. Крім цього, у хворих на ГХ ІІ стадії з ожирінням достовірно вищими були показники САТ і ДАТ (165,4±2,17 мм рт.ст. проти 153,4±2,05 мм рт.ст. і 102,2±1,59 мм рт.ст. проти 90,9±1,61 мм рт.ст., відповідно), а також була суттєво (P<0,05) більшою кількість факторів ризику (4,1±0,17 проти 2,4±0,1). Серед осіб з ГХ ІІ стадії з нормальним індексом маси тіла переважали досліджувані з м'якою АГ, а серед обстежуваних з ГХ ІІ стадії з ожирінням ІІІ ступеня - з помірною АГ.
2.2. Дозований дискретно зростаючий компресійний вплив на передню черевну стінку людини у поєднанні з дослідженням показників кардіогемодинаміки - як метод дослідження функціонального стану серцево-судинної системи
Для визначення типологічних змін функціонального стану ССС у практично здорових осіб та пацієнтів з ГХ в якості тестуючого фактора застосовували розроблену і запатентовану нами вісцеро-компресійну пробу з одночасною реєстрацією показників КГД [224, 225, 226, 227, 228, 229, 230].
За день до проведення дослідження обстежуваному рекомендували утримання від вживання алкоголю та кофеїн-вміщуючих речовин, від куріння тютюну не менш ніж за 40 хвилин до дослідження.
Вісцеро-компресійну пробу проводили наступного дня зранку (