РОЗДІЛ 2
МатерІал І методИ Дослідження
2.1. Методи дослідження
Під проспективним наглядом знаходилось 137 хворих на ускладнені ГК (78
чоловіків та 59 жінок, середній вік 56,5 ± 20,3 роки). Для діагностики ГК
використовували критерії, запропоновані вітчизняними і міжнародними експертами
[20, 40, 55, 134, 143]. Наявність ГК констатували при значному і швидкому (із
слів хворого, протягом 1-2 доби) зростання АТ до наступних значень:
діастолічного АТ до 120-140 мм рт.ст.; систолічного АТ – на 20-100 мм рт.ст.,
діастолічного АТ – на 10-50 мм рт.ст.; систолічного і/або діастолічного АТ на
30% у порівнянні з початковими величинами. Для встановлення наявності ГК
враховували, наряду з абсолютними / відносними цифрами АТ також швидкість
підвищення АТ, наявність супутніх судинних порушень і органних уражень.
Відповідно до класифікації, прийнятої Українським Науковим Товариством
Кардіологів [55], залежно від наявності або відсутності гострого або
прогресуючого ураження життєво важливих органів ми відокремлювали наступні
варіанти ускладнених ГК: ГК з наявністю ГКС; ГК з наявністю НЛ; ГК у хворих з
ХНН. Строки спостереження за хворими на ГК складали від 4 до 57 місяців, в
середньому, 24,3 ± 9,6 міс. Протягом періоду спостереження у 137 хворих мали
місце 158 випадків ГК: по 1 випадку ГК було у 116 хворих, по 2 – у 21 хворого.
Кожний епізод ГК розглядався як окремий випадок. Контрольні групи склало 50
хворих на есенціальну АГ (гіпертонічну хворобу), перебіг якої був без ГК, і 30
практично здорових осіб.
Наявність і ступінь АГ і серцевої недостатності встановлювали на підставі
відповідних Рекомендацій експертів Українського Наукового Товариства
Кардіологів і Європейського Товариства Кардіологів [55, 116, 135]. Для
діагностики ГКС використовували стандартні критерії, викладені в вітчизняних і
міжнародних рекомендаціях [34, 45, 76]. Діагностика НЛ базувалася на
стандартних критеріях, включаючи швидкий розвиток симптомів вираженої і
прогресуючої задухи, ортопное, в сполучені з наявністю вологих хрипів (як
найменше, в нижніх відділах легень, можливо – і більш розповсюджених), а також
з наявністю проявів НЛ за даними рентгенологічного дослідження органів грудної
клітки [137]. Наявність і ступень ХНН встановлювали відповідно з рекомендаціями
Української Асоціації Нефрологів, 2005 року (з визначенням стадії ХЗН за рівнем
клубочкової фільтрації (КФ), яка підраховували за формулою Cockroft – Gault)
[26].
Для обстеження і лікування хворих на ГК була розроблена програма, узгоджена з
керівництвом лікарні швидкої медичної допомоги м. Донецька, яка в подальшому
використовувалася в практичній роботі кардіологічних бригад. На першому етапі,
до надходження хворого в клініку, виконували первинну загальну оцінку хворого,
включаючи короткий збір скарг і анамнезу, об’єктивне обстеження, встановлення
наявності ураження життєво важливих органів, попереднє визначення швидкості
надання допомоги і початок лікувальних заходів. Другий етап, від моменту
надходження до 2-3 діб перебування в клініці, включав уточнення наявності
ураження життєво важливих органів, остаточний вибір лікувальної програми,
виконання купірування кризу за допомогою внутрішньовенного введення препаратів
з поступовим переводом на прийом пероральних антигіпертензивних засобів. Третій
етап (увесь подальший період перебування хворого в клініці) включав підбір
адекватної антигіпертензивної терапії для хронічного прийому. На другому і
третьому етапах виконувалися лабораторні та інструментальні дослідження.
Четвертий етап – етап амбулаторного спостереження за хворим.
При оцінці скарг пацієнтів звертали увагу на наявність і особливості головного
болю та запаморочення, порушень слуху і зору, ангінального болю, задухи,
пресинкопальних і синкопальних станів, відчуттів перебоїв в роботі серця і
серцебиття. Рівень страху/тривоги оцінювали при використанні тесту тривожності
Спілбергера [9]. При зборі анамнезу спеціальну увагу звертали на особливості і
регулярність прийому антигіпертензивних препаратів раніше.
Спостереження за хворими протягом перших днів ГК здійснювали в умовах блоку
інтенсивної терапії. Оцінка об’єктивного статусу (зовнішній огляд, пальпація
пульсу, перкусія і аускультація легень і серця, пальпація живота) виконувалась
багаторазово з частотою, яка залежала від особливостей конкретної клінічної
ситуації (однак не менше ніж кожні 4 години протягом перших 2-5 днів ГК).
Вимірювання АТ проводили сфігмоманометром у перші 6 годин від моменту
надходження хворого в блок – кожні 15 хвилин. В 59 випадках в першу добу
перебування хворого в клініці виконували добове моніторування АТ [161]. У всіх
хворих виконували стандартні загальноклінічні та біохімічні дослідження. Всім
пацієнтам проводили оцінку об’ємів циркулюючої крові, плазми і еритроцитів
методом розведення барвника (синій Еванс Т-1824), отримані значення індексували
на масу тіла. В частині випадків, особливо при наявності клінічних ознак НЛ,
виконували рентгенологічне дослідження органів грудної клітки. Всіх хворих було
оглянуто офтальмологом і неврологом в першу добу перебування в клініці, а також
у подальшому – при виникненні необхідності. В роботу не включалися хворі у яких
виникли протягом ГК і зберігалися 24 години і більше осередкові неврологічні
і/або загальномозкові, і/або менінгеальні симптоми.
Ехокардіографічне дослідження виконували за загальновизнаною методикою на
апаратах «Ultramark-9» (фірми ATL, США) і «HDI–5000» (фірми Philips, Німеччина)
з використанням датчиків з частотою 2,25 МГц, обладнаних імпульсним,
безперервним і кольоровим доплером [5, 75]. В ході дослідження,
- Київ+380960830922