Рання систолічна дисфункція лівого шлуночка у хворих на Q інфаркт міокарда: клінічне значення, патофізіологічні механізми та ефективність лікування з включенням b-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями.

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Рання систолічна дисфункція лівого шлуночка у хворих на Q-інфаркт міокарда - патофізіологічні механізми, особливості ремоделювання та підходи до лікування таких хворих
РОЗДІЛ 2.
Загальна характеристика клінічних спостережень та методи дослідження
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
2.2. Методи дослідження
РОЗДІЛ
Особливості клінічного перебігу гострого Q-інфаркту міокарда у хворих із систолічною дисфункцією ЛШ в сучасних умовах лікування та морфофункціональний стан міокарда таких хворих
3.1. Особливості клінічного перебігу та безпосередні виходи у хворих на Q-інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ
3.2. Фактори ризику несприятливого безпосереднього виходу у хворих на Q-інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ
3.3. Ремоделювання ЛШ - параметри його систолічної та діастолічної функції у хворих на Q-інфаркт міокарда з ФВ<% в динаміці гострого періоду та у віддалені строки
3.4. Частота гібернації міокарда у хворих на Q- інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ
РОЗДІЛ 4.
Показники системного імунного запалення та нейрогуморальної активації у хворих на Q-інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ
4.1. Особливості змін показників неспецифічного імунного запалення в крові у хворих на Q-інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ
4.2. Вплив ранньої систолічної дисфункції ЛШ на вираженість нейрогуморальної активації у хворих на Q-інфаркт міокарда за даними оцінки сироваткового рівня NT-pro-ANP і ВСР
РОЗДІЛ 5.
Порівняльна оцінка впливу бісопрололу та метопрололу на ремоделювання та систолічну функцію лівого шлуночка у хворих на Q-інфаркт міокарда з фракцією викиду менше % при тривалому спостереженні
РОЗДІЛ 6.
Порівняльна оцінка впливу довготривалого лікування з включенням бісопрололу та метопрололу на зміни показників системного імунного запалення та вираженість нейрогуморальної активації у хворих на Q-інфаркт міокарда із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ
6.1. Вплив терапії бісопрололом у порівнянні і метопрололом на сироваткові рівні СРБ, ІЛ- та NT-pro-ANP у хворих на Q-інфаркт міокарда із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ
6.2. Порівняльна оцінка варіабельності ритму серця у хворих на Q-інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ у динаміці лікування з включенням ?-адреноблокаторів із різними фармакологічними властивостями
РОЗДІЛ 7.
Аналіз і узагальнення результатів досліджень
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК