Ви є тут

Вікові особливості збудження різних відділів серця за даними магнітокардіографії у хворих на ішемічну хворобу серця та у практично здорових людей

Автор: 
Захрабова Ольга Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004944
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених осіб
Робота базується на обстеженні 173 осіб. Всім було проведено МКГ-картування на
7-канальному МКГ -сканері встановленому в неекранованому приміщенні в
біомагнітній лабораторії Інституту кардіології АМН України.
Із них 97 практично здорових осіб (ПЗО) різних вікових груп: 20-39 років - 45
осіб (середній вік склав 30,87+0,73), 40-59 років - 30 осіб (середній вік склав
50,07+0,87), 60-79 років - 22 особи (середній вік склав 65,23+1,18). По всій
групі здорових середній вік становив 44,60 +1,51. Всі волонтери були обстежені
на базі Інституту геронтології АМН України. Проведені ехокардіографія,
велоергометрія, добове моніторування ЕКГ та АТ для виключення патології серця.
Основні параметри внутрисерцевої і центральної гемодинаміки оцінювали за
допомогою ЕхоКГ у М- та 2D режимах за загальноприйнятою методикою. Результати
ЕхоКГ обстеження ПЗО наведені в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1
ЕхоКГ показники обстеження ПЗО
Показники ЕхоКГ.
Значення показників ЕхоКГ
(n=97)
Ліве передсердя, см.
3,21 ±0,05
Кінцево-діастолічний розмір, см.
4,89 ± 0,05
Кінцево-сістолічний розмір, см.
3,16 ± 0,05
Задня стінка лівого шлуночка, см.
0,91 ± 0,02
Міжшлуночкова перегородка, см.
0,88 ± 0,02
Продовж. табл. 2.1.1
Кінцево-діастолічний об’єм, мл.
114,1 ± 2,94
Кінцево-сістолічний об’єм, мл.
41,21 ± 1,83
Фракція викиду, %
63,03 ±2,42
Маса міокарда лівого шлуночка, гр.
177,64 ± 5,43
ВЕМ зі ступінчатим зростанням навантаження виконували під постійним контролем
клінічних проявів, ЕКГ та АТ згідно зі стандартними критеріями проведення
дослідження. Результати проведення ВЕМ ПЗО наведені в таблиці 2.1.2.
Таблиця 2.1.2
Результати проведення ВЕМ у ПЗО
Показники ВЕМ
Значення
(n=97)
Потужність досягнення максимального навантаження, Вт.
138,02±6,95
Критерії зупинки ВЕМ, кількість осіб.
Досягненя субмаксимальної частоти серцевих скорочень (ЧСС).
61
Досягнення порогового АТ.
10
Втома.
26
Добове моніторування АТ проводили при вимірюванні показників тиску кожні 20
хвилин в денний період ( з 7-00 до 21-00 годин), і кожні 30 хвилин під час
нічного відпочинку ( з 21-00 до 7-00 години). Результати проведених досліджень
наведені в таблиці 2.1.3.
Таблиця 2.1.3
Дані добового моніторування АТ у ПЗО
Показники добового моніторування АТ
Значення АТ
(n=97)
Середньодобовий АТ, мм.рт.ст.
САТ
111,84±1,89
ДАТ
66,67±1,14
Середньоденний АТ, мм.рт.ст.
САТ
116,81±1,84
ДАТ
70,45±1,17
Середньонічний АТ, мм.рт.ст.
САТ
106,27±2,03
ДАТ
62,52±1,28
ЕКГ ВП проведена 53 практично здоровим особам з реєстрацією ППП та ППШ.
18 здорових за даними першого етапу обстеження повторно обстежені в динаміці
через 1,5-2 роки (клінічне обстеження, а також повторно МКГ, ВЕМ) з послідуючим
аналізом параметрів МКГ в залежності від появи клініко-електрокардіографічних
ознак ІХС.
З метою вивчення інформативності використаних МКГ показників та вікових
особливостей їх величин у хворих на ІХС, МКГ результати обстеження здорових
співставленні з такими у 55 хворих ІХС. Із них зі стенокардією напруги І ФК- 20
(36,6%) осіб, ІІ ФК – 26 осіб (47,27%), ІІІ ФК – 9 (16,36%) осіб. Серед
обстежених хворих з ІХС 34 (61,82%) пацієнтів з пароксизмами ФП (обстеження на
синусовому ритмі ) та 21 (38,18%) без пароксизмів ФП. Супутня есенціальна
артеріальна гіпертензія діагностовано у 35 (63,64%) пацієнтів. Симптоми
серцевої недостатності І ст. по класифікації Стражеска- Василенка були
відзначені у 29 (52,73%)з числа обстежених, ІІА ст. – у 11 (20,00%). Середній
вік пацієнтів склав 55,11±1,66 років. Діагноз встановлено на основі даних
анамнезу, добового моніторування ЕКГ та навантажувальних тестів (ВЕМ, ЧсЕФД).
З метою визначення залежності МКГ показників збудження передсердь у хворих з
пароксизмами ФП від важкості пароксизмів, даних електрофізіологічного
дослідження та ефективності лікування додатково обстежено (разом з А.М.Соловян)
21 хворого з пароксизмальною формою ФП у віці від 26 до 64 років (середній вік
- 49±2 р.). Пароксизмальна ФП виникала на фоні ІХС у дев’яти (42,8%) та
ессенціальної АГ у шести (28,6%) пацієнтів. Поєднання вказаних захворювань було
виявлено ще у шести (28,6%) хворих. Симптоми серцевої недостатності I ст по
класифікації Стражеска- Василенка були відзначені у 17 (81%) з числа
обстежених, IIА ст. у чотирьох (19%).
Для аналізу МКГ показників пацієнти були розподілені за різними критеріями. 1.
- в залежності від частоти виникнення пароксизмів ФП (частіше і рідше одного
пароксизму на тиждень): часті (n=14) та рідкі (n=7).
2. – в залежності від тривалості пароксизмів ФП (до і більше доби): короткі
(n=12) та тривалі (n=9).
3. – в залежності від провокування пароксизму ФП під час проведення ЧсЕФД: ФП
спровокована (n=6) і пароксизм не спровоковано (n=9).
4. – вивчено динаміку значень МКГ параметрів в залежності від ефективності
курсового (3-6 міс.) антиаритмічного лікування, виділивши пацієнтів з
ефективною (n=8) та неефективною (n=6) терапією.
2.2. Методи дослідження.
Магнітокардіографія.
МКГ виконували всім обстеженим на 7-канальному магнітокардіографічному сканері,
розробленому в результаті співпраці Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова та
Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска, виконання міжнародного наукового
проекту УНТЦ №2187. Метою проекту було створення надійної багатоканальної
апаратури для реєстрації МКГ в звичайних клініках без застосування коштовних (
близько 0,5 млн. евро) екранізуючи камер, дослідження і розробка нових методів,
алгоритмів і програмно-інструментальних засобів аналізу МКГ –даних, а також
методів відображення результатів цього аналізу у зручні