Ви є тут

Вплив постійної форми фібриляції передсердь на перебіг хронічної серцевої недостатності ішемічного генезу

Автор: 
Сапожниченко Людмила Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001482
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих

У дослідження було включено 100 пацієнтів з постійною формою фібриляції передсердь ішемічного генезу у віці від 43 до 86 років (середній вік - 63,97 + 0,86 роки), із них 65 (65%) чоловіків, решта - 35 (35%) осіб - жінки, які проходили обстеження та лікування на кафедрі госпітальної терапії №2 Дніпропетровської державної медичної академії на базі Комунального закладу Обласного клінічного діагностичного центру м. Дніпропетровська. Загальний стаж фібриляції передсердь склав біля 4 років (3,98 + 0,37 роки). ФП діагностували на основі таких захворювань, як ішемічна хвороба серця (ІХС), гіпертонічна хвороба (ГХ) та ІХС у поєднанні з ГХ. Головним захворюванням у 5 пацієнтів встановлено ІХС, у 57 - ГХ, у 38 хворих - ІХС у поєднанні з ГХ. Серед хворих на ІХС у 37 пацієнтів спостерігалася стабільна стенокардія напруги ІІ-ІІІ функціонального, у 14 (33,34%) в анамнезі мав місто інфаркт міокарду (ІМ). Середня тривалість ІХС 5,41 ± 0,81 роки. У 82 (86,31%) пацієнтів спостерігалася гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, у 13 (13,69%) - гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня. Загальний стаж гіпертонічної хвороби склав 7,97 ± 0,65 роки. ХСН I функціонального класу за класифікацією NYHA виявлена у 10 хворих, II функціонального класу - у 63 хворих, ІІІ функціонального класу - у 27 хворих.
Основна група хворих була розподілена на підгрупи в залежності від частоти шлуночкових скорочень: І підгрупа - з ЧШС > 80 уд./ хвил. 36 хворих;ІІ підгрупа - 64 хворих з ЧШС ? 80 уд./ хвил. Відповідно до функціонального класу СН за NYHA: з І ФК - 10 хворих, з ІІ ФК - 63 хворих, з ІІІ ФК - 27 хворих, а також в залежності від ФВ лівого шлуночка по L. Teichholz: із збереженою ФВ ЛШ - 69 хворих, із зниженою ФВ - 31 хворий.
При обстеженні цукровий діабет виявили у 9 хворих. Гостре порушення мозкового кровобігу в анамнезі мало місто у 8 пацієнтів, із них у 1 пацієнта в друге (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Клінічна характеристика пацієнтів на ХСН з постійною формою фібриляції передсердь та контрольної групи (M ± m)
ПоказникиПацієнти з ФП
M 1± m1
n=100Група контролю
M 0± m0
n=301. Чоловіки/ жінки65/3518/122. Вік, роки62,64 ± 0,8660,97 ± 1,843.Тривалість аритмії, роки 3,77 ± 0,37-4.Головне захворювання серця:
* Гіпертонічна хвороба
* ІХС
* ІХС в поєднанні з ГХ
57
38
18
5. ХСН, функціональний клас по NYHА
І
ІІ
ІІІ
10
63
27
20
56. Тривалість гіпертонічної хвороби, роки
7,97 ± 0,65
4,69 ± 1,037.Тривалість ІХС, роки5,41 ± 0,815,07 ± 0,998. Цукровий діабет94
Таблиця 2.1 (продовження)
9. Наявність інсульту в анамнезі
-10. ЧШС, за хвилину86,72 ± 1,8470,45 ± 1,9811. САТ, мм.рт.ст.139,32 ± 1,77133,09 ± 3,5712. ДАТ, мм.рт.ст.87,82 ± 1,1778,22 ± 2,5413. ІМТ, кг/ м229,92 ± 0,3927,89 ± 0,70
Діагноз інфаркт міокарду або ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія, гіпертонічна хвороба був встановлений на підставі критеріїв ВООЗ. Верифікація діагнозу фібриляція передсердь постійна форма проводили відповідно до рекомендацій Робочої групи з порушень серцевого ритму Українського наукового товариства кардіологів. На підставі Рекомендацій Української асоціації кардіологів (2006) визначали стадію та функціональний клас ХСН.
У дослідження не включали пацієнтів з інфарктом міокарда, нестабільною стенокардією, інсультом або минаючими порушеннями мозкового кровообігу тривалістю меньше 6 місяців, епізодами тривалої шлуночкової тахікардії або фібриляцією шлуночків протягом останніх 2-х місяців. Крім того, із дослідження виключали хворих з кардіоміопатією, вадами серця, порушенням функції щитовидної залози (гіпертиреоз), констриктивним перикардитом, легеневим серцем, пацієнтів із супутньою печінковою, нирковою і легеневою недостатністю, з онкологічними, інфекційними й ендокринними (гіпотиреоз, цукровий діабет важкого ступеня) і психічними захворюваннями, а також осіб, що страждають алкоголізмом і споживають наркотики.
Для контролю ЧШС призначалися в-адреноблокатори з титруванням дози або монотерапія аміодароном. При недостатньому контролі ЧШС хворим призначали дигоксин або комбінацію аміодарона з в-адреноблокатором. 30 (30%) хворих приймали в-адреноблокатор, 46 (46%) хворих - аміодарон, у 12 (12%) хворих терапія проводилася комбінацією в-адреноблокатора та дигоксину, у 6 (6%) пацієнтів - аміодарону та дигоксину, у 6 (6%) - аміодарону з в-адреноблокатором.
Відповідно до рекомендацій [67, 96, 100] пацієнти також одержували антитромботичну терапію (варфарин за схемою або ацетилсаліцилова кислота 100 мг на добу), інгібітори АПФ, за показаннями сечогінні препарати.
До контрольної групи надійшли 30 осіб із ІХС та ГХ рівних за віком. У групі було 12 жінок (40%) та 18 чоловіка (60%). ХСН I функціонального класу за класифікацією NYHA встановлено у 5 хворих, II функціонального класу - у 20 хворих, ІІІ функціонального класу - у 5 хворих. Цукровий діабет виявлено у 4 (13,34%) пацієнтів контрольної групи.
Серед основних клінічних проявів ФП пацієнти відмічали відчуття "перебоїв" в роботі серця, серцебиття, тахікардію, запаморочення, задишку, втрату свідомості, біль в ділянці серця, швидку стомлюваність. Клінічна діагностика хронічної серцевої недостатності була основана на виявлені у пацієнтів суб'єктивних та об'єктивних ознак, які характерні для даного синдрому (табл. 2.2) :
Таблиця 2.2
Клінічні симптоми хронічної серцевої недостатності
СКАРГИЗагальна слабкістьШвидка втома при фізичному навантаженіЗадишкаПароксизмальна задишка в ночіКашель (частіше непродуктивний), виникаючий в положенні лежачі(частіше в ночі) і/або при фізичному навантажені Ортопное
Таблиця 2.2 (продовження)
НіктуріяВідчуття важкості в правому підребер'ї ОБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИРозширення перкуторної межі серця, зміщення його верхівкового поштовхуБіль в перікадіальній ділянціТахікардіяТахіпноеХрипи у нижніх від