РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика хворих, що включені у дослідження
Дослідження проведене у 190 хворих у віці від 30 до 68 років із середнім віком
(54,0 ± 0,7) року з ГХ II стадії, 1 та 2 ступеня, що перебували на лікуванні у
відділенні дисліпідемій Національного Наукового центру “Інститут кардіології
імені академіка М.Д. Стражеска“ АМН України. Із них: 114 жінок із середнім
віком (55,1 ± 0,9) року та 76 чоловіків із середнім віком (52,5 ± 1,3) року.
Класифікація стадії ГХ встановлювалась відповідно до рекомендацій Української
асоціації кардіологів 2007 року. Давність захворювання ГХ склала від 4,5 до 10
років, у середньому (6,3 ± 0,3) року у жінок та (6,2 ± 0,3) року у чоловіків.
Серед усіх жінок ожиріння було діагностовано у 83 - х (73 %), серед чоловіків –
у 52 – х (68 %) пацієнтів.
Діагноз встановлювали на основі комплексу клінічних, лабораторних та
інструментальних методів дослідження. У всіх хворих виконувались загальні
аналізи крові та сечі, біохімічне дослідження крові із визначеннями рівнів
глюкози, креатиніну, трансаміназ крові, сечової кислоти, білірубіну, загального
білка та ліпідного спектру. Проводились інструментальні дослідження:
електрокардіографія (ЕКГ), ехокардіографія (ЕхоКГ), ультразвукове дослідження
органів черевної порожнини та нирок. За показами проводили рентгенографію
органів грудної клітини та ультразвукове дослідження щитоподібної залози. У
всіх хворих діагностована есенціальна ГХ. У дослідження не включались хворі із
вторинними АГ, іншими патологіями серцево-судинної системи, які можуть
супроводжуватися ГЛШ, або змінами його геометрії (ІХС, СН, клапанні ураження,
кардіоміопатії) а також хворі, що професійно займалися спортом у минулому. З
метою виключення діагнозу ІХС у 75 % хворих проведено ВЕМ.
Аналіз даних проводився з урахуванням нормативних величин окружності талії
(ОТ), рівня глюкози натще і / або при проведенні навантажувального
глюкозотолерантного тесту (ГТТ), рівня тригліцеридів (ТГ) та холестерину
ліпопротеїнів високої густини (ЛПВГ) за рекомендаціями IDF 2005 року [1].
Підвищені рівні загального холестерину (ЗХ) та холестерину ліпопротеїнів
низької густини (ЛПНГ) визначалися згідно рекомендацій Європейського товариствa
кардіологів ESC 2007. Гіперглікемія натще діагностувалася при значеннях глюкози
крові ? 5,6 ммоль/л. У частини хворих був проведений навантажувальний ГТТ (21
%). Серед усіх пацієнтів 27 (14 %) мали цукровий діабет (ЦД) 2 типу в стадії
компенсації.
Основними скаргами хворих при поступленні були: головний біль (80 %),
запоморочення (62 %), у частини хворих виникали болі у лівій половині грудної
клітини ниючого характеру (37 %), не пов’язані із фізичним навантаженням. Болі,
як правило, виникали у моменти підвищення артеріального тиску. Деякі хворі
відмічали появу тошноти при підвищенні АТ (16 %). Наявність сімейного анамнезу
АГ виявлено у 60,7 % хворих. При огляді відмічалось зміщення лівої границі
відносної серцевої тупості від 0,5 до 2 см вліво від лівої середньоключичної
лінії, акцент ІІ тону над аортою, у 92 пацієнтів вислуховувався м’який
систолічний шум над верхівкою і у 34 хворих – над аортою. Усім хворим були
проведені вимірювання маси тіла, росту та обрахунок індексу маси тіла (ІМТ) для
визначення ступеня ожиріння відповідно до рекомендацій ВООЗ (1997) за формулою
Кетле:
ІМТ = маса тіла / ріст2 (кг/м2)
Лабораторні тести не виявили суттєвих відхилень показників від норми, крім
рівня глюкози та ліпідів. У хворих на ЦД рівень глюкози натще складав 7,8 ± 0,4
ммоль/л, у 53 хворих без ЦД (28 %) був виявлений підвищений рівень цукру у
крові - 6,8 ± 0,2 ммоль/л. У 94 % випадків було виявлено відхилення від норми
показників ліпідограми. У всіх хворих виявлені зміни на очному дні –
гіпертонічна ангіопатія різного ступеня важкості: звуження артеріол, феномен
перехресту або симптом Салюса - Гвіста. При ЕКГ дослідженні у всіх хворих
виявлений синусовий ритм, відхилення електричної осі серця вліво – у 62,5 %,
ознаки ГЛШ за критеріями Соколова-Лайона– у 31 % пацієнтів. З допомогою ЕхоКГ
ГЛШ діагностовано в 68 % випадків та у 85 % в залежності від індексації, що
використовувалась. Усім хворим проводилось добове моніторування АТ. На
догоспітальному етапі у більшості випадків (76 %) пацієнти лікувались
нерегулярно, антиіпертензивна терапія була неадекватною (включала в основному,
короткодіючу форму ніфедіпину, анаприлін, клофелін, папазол, фуросемід).
Частина хворих до поступлення у стаціонар (10 %) не отримували медикаментозного
лікування.
Матеріалом для дослідження була кров хворих, яку отримували шляхом взяття із
ліктьової вени натще в 9 годин, у горизонтальному положенні хворого. Частині
хворих (21%) однократно було проведено навантажувальний глюкозотолерантний
тест.
У 30 хворих у подальшому проводилась антигіпертензивна терапія комбінацією
інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) квінаприлу та тіазидного
діуретика гідрохлортіазиду (“Аккузид 20” фірми ”Pfizer”, США) на протязі 24
тижнів. Доза квінаприлу у препараті складала 20 мг, доза гідрохлортіазиду –
12,5 мг. За два тижні до початку дослідження пацієнтам відміняли попередню
антигіпертензивну терапію. Ефективність препарату оцінювали за ступенем
зниження АТ і суб’єктивними ознаками. Пацієнтам тричі проводили ЕхоКГ: на
початку, через 12 місяців та у кінці дослідження. Протягом терміну лікування у
хворих не виникало побічних ефектів.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Методи інструментальних досліджень
Методика ехокардіографічного дослідження:
Ультразвукове дослідження серця виконували на УЗ апараті
- Київ+380960830922