розділ 2.1). У поточному дослідженні реалізоване вивчення звуженої критеріальної системи векторів більш широкого багатомірного простору. Опис "ідеально" адаптованого вчителя, визначено у рисунку 1.4 на рівнях формальної мови та змістовної мови, що відкриває прозорі можливості для розширеного емпіричного вивчення.
Ми розглянули загальну модель цілей управління професійною адаптацією вчителів. Процес адаптації графічно можна зобразити траєкторією зміщення "точки" у багатомірному просторі критеріїв адаптованості у напрямку гіперсфери цілі, точніше багатогранника, яка викривляється під тиском умов і факторів професійної діяльності уздовж вектору часу. У контексті методології факторного аналізу найбільший темп просування особистості можливий уздовж головних компонентів багатомірного простору, що було нами реалізовано (див. 2.3.4) у підпросторі соціально-психологічних характеристик. Безумовно, цілісне вирішення проблеми потребує факторизації всіх компонентів багатомірного простору, що заплановано нами у наступних дослідженнях.
Отже, нами сформульовано мету управління професійної адаптації вчителів, як гіперсферу з якісним описом; процес професійної адаптації, як лінія багатомірного зміщення, прискорений застосуванням стратегії першочергового впливу для досягнення змін уздовж головних компонентів підпростору.
Для наступного опису загальної моделі управління професійною адаптацією вчителів, ми вбачаємо за необхідне виконати на рівні динаміки міжособистісних взаємодій керівника у часовому контініумі (у контексті загальної теорії управління з акцентом на психологічних критеріях ефективності впливу на стан особистості) об'єкта управління у багатомірному просторі критеріїв адаптованості. У межах цього погляду керівник свідомо, або несвідомо, здійснює управлінський цикл, алгоритм якого зображено на рис. 1.5 і цілеспрямовано, у ході окремих обмежених інтеракцій, просуває особистість підлеглого уздовж одного або небагатьох векторів простору критеріїв адаптації.
Аналогічно рисунку 1.4 можна побудувати кластер характеристик керівника навчального закладу, які мають принципово іншу систему знань, навичок ціннісних поглядів необхідних для ефективного керування професійною адаптацією вчителів. Зміщення керівників до такого кластеру є завданням психологічного тренінгу розробленій нами програмі психологічної підготовки керівників освітніх організацій в умовах післядипломної освіти.
Операційний компонент багатомірної моделі управління представлено управлінським циклом (рис. 1.5) та описом до нього, управлінськими стратегіями, психотехнічною вправою проектів. Особистісний аспект представлено у дослідженні тільки показниками дослідження уявлень і експертних суджень керівників про сутність адаптації, про зміст адаптаційних проблем вчителів, а на рівні психологічної підготовки у ході психологічного тренінгу - виявляється в активному формуванні спеціальних психологічних якостей керівника (стильових модифікацій поведінки, комунікативних якостей тощо). Когнітивний компонент представлено результатами аналізу уявлень керівників про специфіку адаптації, які розширюють можливості діагностування поточного стану особистості вчителів, у контексті проблем адаптації та відповідних знань, що відносяться до усіх компонентів управлінського циклу. Мотиваційний компонент у дослідженні реалізовано на етапі формуючого експерименту. Він присутній також, як одна із цілей програми психологічної підготовки, яка шляхом забезпечення інформацією та системою вправ психологічного тренінгу, виконує функцію мотивації керівників до наступних практичних управлінських дій по прискоренню професійної адаптації вчителів.
Розглянемо структуру управління процесом професійної адаптації вчителів. Вона побудована як поєднання загальнотеоретичного підходу (з позиції теорії управління) і практично-орієнтованого розвиваючого підходу з позиції психології та педагогіки (рис. 1.5).
Побудова такої моделі і розгляд її як динамічної, пов'язані, з необхідністю вирішення керівником ключового протиріччя процесу професійної адаптації, яке полягає у тому, що внаслідок неможливості миттєвого досягнення вчителем професійної майстерності, керівник вимушений вести підлеглих до неї поступовим створенням серій ситуацій неадаптованності у вигляді "маленьких проблем", вирішення яких поступово формує у вчителя майстерність.
Зміст самого терміну адаптації полягає у пристосуванні особистості до професії шляхом внутрішніх змін. Таким чином, внутрішні цілі керівника і вчителя частково взаємно суперечать, що виникає внаслідок відсутності у вчителя навичок управлінського мислення і невміння бачити кінцеву мету - професійну майстерність в її граничній повноті (у починаючих вчителів відсутнє цілісне розуміння змісту і складових професійної майстерності, яке приходить із досвідом).
Рисунок 1.5 круговою стрілкою демонструє нескінченність циклу просування вчителя до майстерності, в якому кожний крок виконується у відповідності із загальною управлінською технологією - постановка цілей, планування, прийняття рішень, організація і реалізація, контроль.
У наслідок варіативності ефекту управлінського впливу на цінності, поводження і професійні вміння вчителів, управлінський цикл є логічно-непередбачуваним і тому визначається ситуацією, станом особистості та іншими соціально-психологічним факторами. Саме з цієї причини ця алгоритмічна модель названа динамічною.
Постановка цілей - керування адаптацією полягає у прискоренні досягнення продуктивності, ефективності цінності, майстерності, готовності до нововведень, задоволеності; що позитивно включає особистість у систему міжособистісних відносин.
До основних складових етапу постановки цілей можна віднести [11; 22; 63; 71; 110]: встановлення цілі - визначення бажаного, кінцевого результату і шляхів вирішення (уміння чітко ставити організаційні цілі, наявність далекоглядності тощо). Глобальна мета управління розвитку професійної адаптації вчителів полягає у реальному здійснені ними пси
- Київ+380960830922